kyiv1.org
23 травня у Києві вдруге відбувся щорічний фестиваль Outlook World Culture Festival, повідомляє «День».
Кокетливий мім зустрічає біля входу, гуляють люди у розшитих золотом етнічних костюмах, хтось потягує лимонад під великою парасолею. Лунає запальна аргентинська музика, крізь яку чутно арабську говірку. У такій легкій атмосфері у Національному музеї Тараса Шевченка пройшов Outlook World Culture Festival.
На святі культур народів світу показали цікавинки з більш ніж 20 країн: Бразилії, США, Азербайджану, Туркменістану, Індонезії, Мексики, Палестини, Данії, Кувейту тощо. Організатор – інтернет-видання Outlook, проект підтримали іноземні посольства в Україні, мер Києва Віталій Кличко і Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв.
ПАХОЩІ СУДАНУ
Серед пишних костюмів і строкатих килимів на низьких підставках стоять важкі флакони з брунатною та жовтою рідинами. Це – унікальна суданська косметика, парфуми та скраби, які готують за рецептами столітньої давнини. Суданські парфуми є сумішшю мирри, кориці, гвоздики, сандалової олії, різних диких рослин. Косметику готують у домашніх умовах знавці цієї справи – літні жінки. Набір парфумів у Судані є весільним подарунком молодій. Аромати тримаються на тілі до тижня, сама косметика зберігається декілька років. Крім парфумів, учасники з Судану представили бахур – пахощі, якими окурюють житло.
СОЛОМ’ЯНІ ПРИКРАСИ ПО-БІЛОРУСЬКИ
Майстриня Раїса Павленко на фестивалі вчила охочих соломоплетінню. Це – популярне народне ремесло Білорусі. Стіл пані Раїси завалений колосками пшениці, лелеками, квітами та серцями з соломи, на її голові – пишний вінок з солом’яними трояндами. За чверть години майстриня зробила кліпси для малої дівчинки. Незабаром власниця прикраси приводить подружку, яка хоче такі самі сережки. Раїса Павленко бере тонкі соломинки і терпеливо сплітає з них чергову «красу».
«Перше, що почали робити з соломи у Білорусі – великі форми для зберігання зерна, солом’яники. Власне, в усіх країнах, де вирощують злаки, є щось подібне. Солому стелили тваринам, нею набивали постіль – корисно і тепло. А найкрасивіша річ з соломи, яку бачила, це – церковні царські ворота XVIІІ століття, що зараз зберігаються у музеї у Гродно. Сучасні білоруські майстри роблять з соломи надзвичайні митри для священиків, обшивають ряси. Речі з соломи можуть зберігатися дуже довго. Є солом’яні шляпи, яким 50 років», — дивує Раїса Павленко.
ЖИВОПИС ПО ВОДІ З ТУРЕЧЧИНИ
Дорослих і малечу гіпнотизувало мистецтво ебру. Це – турецька техніка малювання по воді, яка зародилася у XVI столітті. Фарбами створюють картину на поверхні води і відтиском переносять її на папір. Техніку використовують у книжковій графіці і для оформлення інтер’єрів. У Європу це мистецтво прийшло у XVIІІ столітті, роботи у техніці ебру називали «marbling paper» – «мармуровий папір».
Аркуші з синіми, золотими та фіолетовими орнаментами розклала на столі майстер ебру Наталія Драгунова. «Папір для цієї техніки потрібен звичайний, а от фарби та пензлі особливі, — ділиться секретами мистецтва Наталія Драгунова. – Фарби роблять у Туреччині, лише з натуральних пігментів, як правило, це – подрібнені глини та окиси металів, також додається жовч. Пензлі потрібні жорсткі, їх роблять з кінського хвоста, рукоять вирізають з гілки куща троянди».
ІКОНИ МЕКСИКИ
Змій, орлів та ягуарів, щоправда, з бісеру, показали на фестивалі представники Мексики. Різнобарвні фігурки та маски слугують іконами для індійського племені уічоль. Ці речі роблять з дерева, воску та бісеру або шматочків самоцвітів. Кожен малюнок унікальний і має особливе значення. Олень – кращий друг, свічка – віра, ящірка – родючість, а скорпіон є потужним захисним символом. Культура уічоль нараховує багато століть і досі збереглася у частині Мексики.
Кумедний керамічний череп з купою малюнків – суничка, комаха та дивні рослини – є атрибутом Дня мертвих, який святкується у Мексиці 2 листопада. «Череп – обов’язковий атрибут цього великого свята, — каже аташе з адміністративних питань посольства Мексики в Україні Альба Перес. — У Мексиці не бояться смерті, це – таке собі свято з гумором. У цей день кожен має щось у вигляді черепа і дає цій речі власне ім’я, готують хліб та цукерки у вигляді черепів тощо. У Мексиці народна культура відіграє велику роль. Кожен штат має власні традиції та вірування, люди їх дотримуються та оберігають».
