Як заспокоїти дитину, якщо у неї сталася істерика в громадському місці? Пообіцяти дома прочуханку ременем. Часто саме такими “геніальними” методами користуються батьки. А коли у них зростають замкнені і непристосовані до життя діти, засмучуються, як же так вийшло. Навіть одна недбала фраза може сильно подіяти на психіку маленької людини, пише nashamama. Тому спілкуючись із дитиною слід ретельно добирати слова.
Я в твоєму віці вчилася “на відмінно”
З народження і до шести років мама і тато для дитини – це практично боги, які знають все. Вони формують ставлення малюка до світу і до себе особисто. Конкретно в цій фразі можна побачити конкуренцію батька з дитиною, він ніби говорить дитині: “Ти до мене ніколи не дотягнешся! Як би ти не старався, я кращий за тебе”. Діти, котрі виросли з такою установкою, як правило, усе життя доводять сім’ї, що вони хороші. Звичайно, кажучи подібні речі, ви дійсно стимулюєте психіку дитини, що провокує його досягати певної мети. Але біда в тому, що у результаті людина домагається чогось не для себе, а для мами з татом, щоб вони нарешті побачили, що він гідний їх. Зростаючи, такі діти ніколи не радіють своїм успіхам, радість приходить тільки у тому випадку, якщо батько визнає їхні досягнення.
Ти моя курочка, мавпочка, поросятко
Як тільки не називають своїх дітей люблячі батьки. Усе це призводить до знеособлення дитини, його як би немає, а є якась іграшка, з якою можна робити все, що душі завгодно. На початку свого життя ваш син або донька будь-яке сказане слово сприйматимуть некритично, вони довірятимуть вам. Скажіть дитині, що він дурень, замість “тобі потрібна допомога, давай я поясню”, і дитина прийме це. Наприклад, мама з виховною метою сказала синові, що він боягуз. У результаті при знайомстві хлопчик представлявся так: “Мене звуть Ваня, я боягуз”. Ім’я людини – це його презентація світу. У деяких сім’ях виходить, що воно засовується і придумується маса веселих назв для дитини, а даремно! Ім’я завжди має бути на першому плані, це те, як людина згодом відчуватиме себе у цьому світі, наскільки він буде цілісний.
Якщо ти так поводишся, я тебе не люблю
Або я можу любити тебе, тільки коли ти мені підходиш. Після цієї фрази дитина починає намагатися щосили бути правильною, вона відсовує усі свої потреби і бажання, “вирощує” в собі антену, яка вгадує бажання і очікування батьків. У результаті дитини не існує. У дорослому житті вона намагається увесь час догодити, живе з установкою: “Я хочу, щоб мене любили, а для цього я повинна догоджати. У мене не буде своїх бажань, зате будуть бажання інших людей”.
Ти зовсім як батько (мама)
Безумовно, ця фраза ілюструє стосунки тата з мамою, їх невдоволення своїм спільним життям, яке вони зганяють на дитині. Тобто, подружжя безпосередньо не з’ясовує стосунки, але через свою дитину говорять один одному якісь гидоти. І усі ці гидоти залишаються в дитині. Якщо мама говорить: “Ти такий же упертий, як твій татко”. Виходить, що тато – погана людина, з якою неможливо домовитися. А тепер подумаємо, чи захоче хлопчик бути таким чоловіком, адже він упертий і нехороший? Коли ми проектуємо свої погані стосунки на дітей, то їм доводиться жити з цим. З іншого боку, в цій фразі він може почути підтекст, що “з дівчатками краще, ніж з хлопчиками”. Батьки використовують цю маніпуляцію, якщо є боротьба за дитину і їй потрібно вибрати сторону або тата, або мами.
Погано поводитимешся, ми тебе віддамо дядькові (бабаю)
Це дуже конкретне послання, в якому говориться, що дитина цінна, тільки якщо вона зручна своїм батькам. Батько транслює своїй дитині: “Не будь собою, ти маєш бути таким, яким ти нас влаштовуєш”. Зростаючи, такі діти не знають, чого вони хочуть, і намагаються догодити усім і кожному.
