У дітей дуже нетривала й нестійка увага, вони часто ігнорують те, що їм кажуть, особливо якщо це не відповідає їхнім бажанням. Батьки іноді сприймають таку поведінку як образливу, що, у свою чергу, призводить до конфліктів і, відповідно, погіршує становище, оскільки тон батьків безпосередньо впливає на те, як діти реагують на їхні слова. Далі представлені деякі випробувані методи, які допоможуть вам досягти того, щоб ваш малюк слухав, про що ви йому кажете.
1. Приверніть увагу дитини перед розмовою
Батьки роблять помилку, вигукуючи прохання з іншої кімнати та маючи сподівання, що дитина послухається. Так ви ніколи не досягнете бажаної реакції. Перед тим як розмовляти з дитиною, треба спочатку заволодіти її увагою.
Для цього ви повинні піти туди, де знаходиться дитина, і налагодити з нею контакт, погладивши її по волоссю або ніжно доторкнувшись до її руки. Якщо малюк і після цього ігнорує вас, поспостерігайте за його заняттям і зробіть схвальні коментарі, це допоможе вам привернути його увагу. Дуже важливо налагодити з дитиною зоровий контакт на початку розмови.
2. Опустіться до рівня зросту вашої дитини
Щоразу, коли ви звертаєтесь до дитини з якимось серйозним запитанням, наприклад, із приводу її негативної поведінки або нервової сварки із братом/сестрою, дуже важливо, щоб ви подивились дитині в очі та зробили так, щоб вона теж подивилась вам в очі. Тому ви повинні опуститись на коліна або сісти навпочіпки, щоб опинитись на одному рівні з нею, чи підняти її на рівень свого зросту. Що б ви не робили, переконайтеся, що дитина дивиться на вас і не відвертає голову, намагаючись уникнути зорового контакту, який є дуже важливою навичкою спілкування. Будьте при цьому привітними й лагідними.
3. Розмовляйте з дитиною простими та зрозумілими словами
У дітей не такий великий словниковий запас, як у вас, тому дуже важливо розмовляти з ними тією мовою, яка їм зрозуміла. Діти не будуть казати вам відверто, що вони не зрозуміли сенс ваших слів. Як правило, коли ви питаєте в них, чи розуміють вони, що ви щойно сказали, вони просто покірливо відповідають «так». Щоразу, коли дитина невпевнено відповідає на це запитання, увічливо попросіть її пояснити значення слова, яке ви вжили. Якщо вона пояснює його неправильно, терпляче поясніть їй правильний зміст.
4. Не проявляйте надмірну емоційність
Діти погано реагують на надмірно емоційні нотації. Як правило, коли батьки розмовляють роздратованим тоном, діти відволікаються, утікають або закочують істерику. У будь-якому випадку, це не той результат, якого ви хочете домогтись, тому краще тримати свої емоції під контролем. Наприклад, якщо ваші діти не готові до походу на святковий захід, краще не сваріть їх за це, а допоможіть зібратися, а потім розкажіть, що треба робити наступного разу, щоб усе встигнути та прийти на свято вчасно.
5. Уникайте повторень
Повторення інструкцій тільки засмутить вас і спричинить захриплий голос. Замість того щоб повторювати свої вказівки, краще поясніть малюку, що коли він не буде дотримуватись їх з першого разу, його чекають певні наслідки.
Наприклад, якщо ви просите дитину прибрати іграшки з обіднього столу перед тим, як іти дивитись мультфільми, скажіть, що ви більше не дозволите їй дивитись телевізор, якщо вона не наведе порядок на столі протягом трьох хвилин. Ви можете дати дитині додатковий стимул, наприклад, гру на планшеті протягом певного часу, якщо вона зробить те, про що ви її просите.
6. Описуйте не тільки негативні, а й позитивні наслідки
Коли ви розповідаєте дитині про негативні наслідки, з якими їй доведеться зіштовхнутись у випадку, якщо вона не буде дотримуватись ваших указівок, важливо, щоб ці наслідки дійсно примусили дитину відчувати певні незручності. Однак не менш важливо нагороджувати дитину, коли вона виконує ваші вказівки. Вирішуючи, які позитивні наслідки запропонувати, подумайте про те, чого малюк хоче найбільше, а потім пообіцяйте йому це в якості нагороди за зразкову поведінку. Такий метод буде надихати його поводитись належним чином і слухати все, що ви кажете.
7. Терпляче вислухайте дитину
Якщо мама й тато хочуть, щоб дитина їх слухала, вони повинні самі вміти уважно слухати свого малюка. Це означає, що ви не тільки повинні слухати, що дитина каже вам словами, а і спостерігати за її невербальними сигналами, щоби зрозуміти, про що вона хоче вам повідомити. Щоразу, коли дитина каже вам словесно або за допомогою мови тіла про те, що вона відчуває дискомфорт від певного заняття, намагайтеся не ігнорувати її повідомлення. У випадку, якщо ви пропустили її сигнали й дитина влаштувала істерику, дайте відповідь їй доброзичливо, перепросіть за те, що не зрозуміли її емоцій, і не реагуйте гнівно.
8. Частіше кажіть «так», ніж «ні»
Швидше за все, вас буде дратувати та людина, яка буде у всьому вам відмовляти й цілий день заважатиме займатись улюбленими справами. Діти відчувають те ж саме, якщо батьки відмовляють їм у більшості прохань. Негайне «ні» завжди неприємне для дитини, отже, кращий підхід полягає в досягненні компромісу шляхом відмови малюку тільки в тій частині прохання, яка є абсолютно неприйнятною для вас. Наприклад, якщо ваша дитина хоче занадто дорогий ґаджет, замість того щоб відразу ж сказати їй непохитне «ні», ви повинні сказати, що внесете цей пункт до списку побажань і будете відкладати гроші на те, щоб купити цей пристрій.
9. Кілька додаткових порад
- Висловлюйте вимоги розсудливо. Спитайте себе, чи можете ви проявити більше гнучкості й піти на деякі кроки, висловлюючи дитині своє прохання.
- Нагадуйте добродушно. Якщо дитина не слухає вас із першого разу, не хвилюйтесь і не гнівайтесь. Доброзичливе й делікатне нагадування, як правило, діє більш ефективно.
- Римуйте правила. Правила, висловлені у віршованій формі, легше запам’ятовуються малюками. Попросіть дітей повторювати правила за вами.
- Перетворіть спілкування на гру. Якщо ви будете висловлювати свої вимоги в ігровій формі, дитина, швидше за все, буде реагувати на них позитивно.
