У народі 9 серпня вшановують великомученика Пантелеймона або, як його ще називають «святого Палія».
За народним віруванням святий Пантелеймон вважався охоронцем людей від вогню. Колись під час пожежі, будову тричі обносили іконою святого Пантелеймона, бо вірили, що вогонь загасне. Найчастіше це робили тоді, коли пожежа виникала від блискавки.
Також у день святого Палія люди молилися перед його образом і запалювали свічку, «щоб у полі копи зберіг від пожежі». Адже існувало повір’я, що Палій копи спалить тому, хто його не шанує. У дохристиянські часи Палія ще називали Паликопом.
А ще сьогодні востаннє влітку збирали лікарські трави, особливо для лікування тварин.
За церковним календарем 9 серпня вшановують великомученика цілителя Пантелеймона. Святий Пантелеймон народився у Нікодимії і був лікарем. Коли прийняв хрещення, обернув у християнство і свого батька, а після смерті батька роздав усю спадщину бідним. За лікування гроші ніколи не брав, що не сподобалося іншим лікарям, і вони доповіли про лікаря – християнина імператорові Максиміліану, який був язичником. Максиміліан схопив Святого Пантелеймона, жорстоко катував, а потім стратив мечем. Сталося це у 305 році. Західні християни вшановують Святого Пантелеймона, як помічника та покровителя лікарів, а східні призивають його у молитвах при єлеосвяченні до немічного, несплячого та при освяченні води.
Іменинниками 9 серпня є Пантелеймон, Микола, Климентій, Герман та Анфіса.
Події у Києві 9 серпня:
1942 — на стадіоні “Зеніт” у Києві відбувся, так званий, “матч смерті”. Це був матч київської команди «Старт» (офіційно: команда київського «Хлібзаводу №1», зібрана з гравців довоєнних київських футбольних клубів «Динамо» і «Локомотив») проти футболістів німецької команди «Флакельф» (змішана команда Люфтваффе і зенітників ППО) на стадіоні «Зеніт», вул. Керосинна, 24. Назву «матч смерті» отримав після війни завдяки радянській пропаганді.
Згідно з радянською пропагандою німецька команда «Флакельф» складалася з елітного загону «Люфтваффе», що спеціально прилетів на матч з Німеччини, щоб підняти дух фашистів своїми перемогами. До цього вони жодного разу не програвали на окупованих територіях. У дійсності це була фронтова аматорська команда, де виступали, як льотчики, так і зенітники.
Легендарними стали дві останні гри команд «Старт» і «Флакельф». Першу гру 6 серпня «Флакельф» програв з рахунком 5:1. По гарячих слідах 9 серпня відбувся матч-реванш, який німці знову програли — 5:3 (а не 6:0, за радянською легендою). Оце і був матч, пізніше названий «матчем смерті».
Джерело: Рідний Київ
Проте за словами безпосереднього учасника матчу Макара Михайловича Гончаренка (інтерв’ю 1992 року) ніхто київським футболістам перед грою не погрожував. Після матчу вони вільно розійшлися по домівках. Арештовано і розстріляно чотирьох футболістів було значно пізніше – в 1943 році. У Сирецькому таборі футболістів Кузьменка, Клименка, Коротких і Трусевича фашисти розстріляли за рік після матчу через саботаж на хлібозаводі.
