«… Всі види мистецтва завжди і всюди тоді тільки були міцні, коли вони брали початок з джерел народної творчості»
Микола Жук
Старі люди вважають, що справжня осінь починається від 14 вересня, на свято Симеона Стовпника і матері його Марфи або, як кажуть у народі, — на Семена Літопродавця, який проводжає літо.
У дохристиянські часи, святкуючи 14 вересня День Вирію, наші предки проводили у теплі краї птахів, молячись до Духів Предків, яким птахи мали передати звістку від живих. Також цього дня відзначали день бога вогню Симаргла і вперше після теплого сезону розпалювали вогнище у печі, що горіло аж до Великодня.
А у козацькій Україні на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садили їх на коні.Селяни ж до цього дня закінчували всі торговельні та господарчі справи. «Як посієш до Семена – казало жито, то матимеш з мене, а як по Покрові, то виводитимеш по корові».
У Києві на Семена – 14 вересня — відзначали «Свіччине весілля». З цього дня ремісничі цехи вже мали право з приходом вечора запалювати свічки і продовжувати працювати. До цього дня робочий день закінчувався разом зі світловим. Свічки на той час були у великій ціні. Крім цього, міщани понад усе боялися пожеж, від яких вже неодноразово мали великі збитки.
З цього ж дня закінчувалася пора вуличних зібрань молоді і починали працювати ткачі, столяри та ковалі. Що ж до погоди, то підмічали: як на Семена ясно – осінь буде погожою і теплою.
За церковним календарем 14 вересня відзначають Церковне Новоліття та вшановують преподобного Симеона Стовпника і матір його Марфу, мучениць 40 дів постниць і мученика Амуна, праведника Ісуса Навина.
Іменинниками 14 вересня є:
Варвара, Дарія, Семен, Марфа, Марта.
14 вересня народились:
1906 – Олександр Пащенко, український графік, автор пейзажів, виконаних здебільшого в техніці ліногравюри й офорта. В серії гравюр «Київська сюїта» зафіксував довоєнний, зруйнований війною і відновлений Київ.
Події 14 вересня:
1492 —Новий рік було перенесено з 1 березня на 1 вересня. Так продовжувалося до царювання Петра І, який з 1700 року ввів літочислення від Різдва Христова, а не від створення світу. Проте, за церковним календарем Новий рік і зараз починається з 1 вересня за старим стилем, або з 14 — за новим. Тож, з Новим роком!
1939 — у США авіаконструктор Ігор Сікорський (колишній киянин) підняв у повітря свій перший гелікоптер VS-300.
14 вересня відзначають:
День святкування Церковного Новоліття
1 вересня за старим стилем іменується в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» — слово латинське, що означає — податок. Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю.
Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола займає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль в духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем, вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення і спокуси від диявола.
Чи знаєте ви, що:
Востаннє Новий рік 1 вересня відзначали на Русі у 1699 році. Вже 1 січня 1700 року Петро І вийшов на Червону площу і випустив ракету на знак святкування європейського Нового року. До цього літочислення на Русі велося з дня створення світу. За цим календарем зустрічати повинні були 7208 рік.
Взагалі, святкування Нового року сягає дуже давніх часів. Тоді люди вірили, якщо у найкоротший день року не влаштувати Сонцю (основному джерелу життя на Землі) святкове народження, то воно може померти і тоді загине все на Землі. Тому цього дня запалювали великі вогнища, факели і взагалі все, що могло горіти, вірячи, що таким чином Сонце отримує енергію для відродження.