Європа має починатись із вчинків кожного з нас

3 Грудня 2013 12:52
facebook.com

facebook.com

Я як і Ви стала учасницею Євромайдану. Самостійно виходила по своїй змозі після роботи та активно шукала свідомих друзів, що пішли зі мною, на жаль, таких виявилося не багато… Але те, що трапилось у ніч з п’ятниці на суботу ввело мене та напевно і всю Україну у шоковий стан.

«Українці, схаменіться та вставайте, Ваших дітей б’ють», — лунало у голові. І у неділю люди вийшли не для підтримки опозиції, а виступаючи проти побиття української молоді та проти існуючої влади, того тоталітарного режиму(чи наближеного до нього), що існував в країні остання 3 роки. Люди втомилися мовчати, адже зараз вони не жили, а просто існували. І піднялася не тисяча людей, і не десятки тисяч а ціле море хвиль…

Найбільше, що вразило мене вчора, це надписи, з якими йшли громадяни на Майдан: «Овощ созрел», «Президента на йолку». Такого піднесення українського духу не відчувалося уже давно і саме таких емоцій потребуємо ми.

Українці вдосталь насміялись з Беркуту, що ховався в автобусі «Танцюють всі».

Здавалось 2 дні, а стільки новин, емоцій і вражень, на жаль, не дуже втішних для українців. Кривава ялинка у нас буде не лише на Майдані як її називав народ, а можливо і взагалі. І хто тепер поведе свою дитину на цю ялику? Кому захочеться святкувати і прогулюватись на Майдані, що политий кров’ю? На сьогоднішній день українці поділились на три табори: ті, хто чекає вдома, боїться, і сподівається на інших «небайдужих» та веде звичайний спосіб життям (хоча, як можна залишатись байдужим, не зрозуміло мені принаймні), молодь, ті, хто дійсно вирішив скинути це ярмо з українського народу і активно за це бореться та не боїться можливих репресій та ті, хто наживеться і на продажі рідної землі, люди, які за 100 гривень чи більше ладні робити що завгодно. Моя подруга потрапила у компанію молоді, де був один такий, що відверто говорив про провокацію біля Адміністрації Президента і його вартість у ній – 100 доларів. Валюта американська, а душа продається українська… Скільки ми зможемо ще це терпіти?

Останніми днями лякали тільки дзвінки знайомих, родичів, батьків і подруг із єдиним запитанням «Тебе не побили? Ти жива?!» після моєї ствердної відповіді усі заспокоювались і далі розмова йшла спокійно.

На жаль, наш народ втягнуто у якусь політичну гру, сенсу якої не розуміє ніхто…

Сьогоднішній нічний штурм Адміністрації Президента, здійснений провокаторами зрозуміло з якою метою: у Президента України єдиний не кривавий вихід залишитись при владі — оголосити надзвичайний стан, за якого відповідно до Конституції України його не можуть у цей період усунути від влади.

Чи починає діяти ідея золотого мільярду і винищують саме український народ?! Коли останнім часом українці ховались у церквах? За хана Батия ще від орди, але ж люди, схаменіться, чи правоохоронці забули свою місію, присягу українському народові і стали натомість його ворогом. Чи ще в одній європейській країні можлива ситуація, коли один із підрозділів внутрішніх військ по-звірячому побив мирних мітингувальників, а міністр внутрішніх справ цілої країни навіть самостійно не пішов у відставку і не вибачився за такий ганебний крок влади?!

Дивує і поведінка київської влади, яка не знайшла іншої роботи у цей період (Київ зовсім не готовий до зими, у метро зранку суцільна тиснява через натовпи, наприклад, щоб побудувати інші переходи на найбільш відвідуваних станціях метро), як подавати до суду позов, щоб заборонити проведення будь-яких мітингів на Майдані незалежності, Михайлівській площі та парку Т. Шевченка.

Ми не Європа, на жаль, за діями правоохоронців, але Європа у географічному і світоглядному сенсі. Тому вона, Європа, має починатись із вчинків кожного українця: не смітити, поважати інших співгромадян, любити рідну землю і відстоювати її інтереси. Наш народ піднімається знову з колін, і ми маємо зробити все можливе, аби їй у цьому допомогти! І жодному керівникові чи представнику влади не потрібно забувати: що ЄДИНИМ носієм влади в Україні є український народ та його права вони мають відстоювати!