Новий рік у Києві на початку ХХ сторіччя не відзначали, а звичні тепер ялинки ставили до 25 грудня. Взагалі звичай прикрашати різдвяні ялинки іграшками та гірляндами зародився на початку ХVІІ ст. у Німеччині, а у нас поширився лише в середині ХІХ ст.
Ялинку ставили за кілька днів до Різдва, тобто, до 25 грудня, а газети і журнали наповнювалися порадами та рекомендаціями стосовно приготування гусака, поросяти або індички, маючи на увазі «не велику кількість страв, а вишуканість і різноманітність святкової вечері”; також радили, як прикрасити святковий стіл однією або двома ялинками. При цьому варто було «піднімати догори гілки, тоді вони анітрохи не заважатимуть сервіровці столу , а їх приємний смолистий запах створить за столом особливий різдвяний настрій». Ще у газетах йшлося про те, як власними руками зробити нехитрі ялинкові прикраси та дитячі іграшки з поштових листівок, вати, соломи , намистинок, сірникових коробок і іншого.
«Журнал для господинь» напередодні Різдва 1912 року навіть розмістив у себе ескізи маскарадних костюмів.
Пропонувалися моделі «кармен», «денді», «бісова» та інші.
