У 1881 р. Товариство київських лікарів заснувало «Кружок для нічних чергувань», що і стало основою для першої у Російській імперії “Швидкої допомоги”.
Міська дума у ті часи дослухалася до потреб киян. І для прийому хворих потрібно було приміщення, тож місце виділили у самій Думі, що знаходилася за адресою Хрещатик, 18 (тепер – майдан Незалежності).
Через 20 років скарбник першого правління Швидкої допомоги Казимир Модзелевский подав ідею заснувати ще й спеціальну Рятувальну станцію (у наш час “Невідкладна медична допомога” – від автора).
І 30 червня 1902 року вона почала працювати за адресою вул. Пироговська, 6. Тут в окремому приміщенні були приймальний пункт, кімнати чергових лікарів, перев’язочна, аптека, канцелярія і квартира завідувача станцією. У флігелі була квартира економа, кімната для санітарів і кухня.
А вже за місяць – 17 липня 1902 було зареєстровано “Товариство швидкої медичної допомоги від нещасних випадках міста Києва”. Як значилося в статуті, товариство мало на меті «надавати безкоштовно швидку медичну допомогу у разі нещасних випадків і раптових захворювань, що трапляються на вулицях м. Києва, у всіх публічних місцях, зокрема, на фабриках, заводах, залізницях і ін., у межах м. Києва».
У 1913 році на вулиці Рейтерській, 22 відбулася закладка триповерхової будівлі Товариства швидкої допомоги. До речі, дві третини коштів на будівництво виділили меценати та кияни. Саме тут через 42 роки проведе першу в Україні операцію на серці під загальним наркозом відомий хірург Микола Амосов. 
Нині будівля першої “Швидкої допомоги” на Рейтарській переживає не кращі часи, вже котрий рік очікуючи реставрації. 
Підготувала Аліна Астахова, користуючись матеріалами “Киев – мой любимый город”.
