У столичному Музеї однієї вулиці зберігається візитівка такого собі Афанасія Яковича Рудченка. Мало хто з киян знає, що це справжнє ім’я знаменитого письменника Панаса Мирного.
uk.wikipedia.org
На візитівці він написав власноруч лише свою адресу, однак не бажав розкривати псевдонім і суворо дотримувався конспірації. 
А ховатися у нього були причини, бо писав він те, що не подобалося владі, і до його текстів виникали питання. Довгий час його шукали, але так і не могли зрозуміти, хто ж цей зухвалець Панас Мирний.
За іронією долі, Афанасій в цей час спокійно собі працював в губернській управі Полтавської області, залишаючись відповідальним чиновником і отримував імперську зарплатню.
«І ось так, майже до самого падіння Російської імперії “політично підозрілу” особистість Мирного не пов’язували з генералом Афанасієм Рудченком”, – розповідає Анатолій Кияшко, науковий співробітник київського Музею однієї вулиці.
У книзі “Із вершин та низин» дослідник Валерій Шевчук пише: «За життя Панас Мирний не написав жодної автобіографії, нікому не дозволяв подати в пресі навіть найголовніші відомості про себе, надрукувати портрет чи розкрити псевдонім. Про письменника знали тільки найближчі друзі”.
lvov.lv.slando.ua
Вперше відомості про особу Панаса Мирного надрукувала київська газета “Спутник чиновника” № 30. У невеличкій інформації про ювілей Рудченка у 1913 році було розкрито його псевдонім і оповіщено про письменницьку діяльність.
Підготувала Аліна Астахова, користуючись матеріалами “Gazeta”.
