- ukurier.gov.ua
У Києві сьогодні з’явилося багато творчих майстерень і цехів, де виготовляють різноманітні іграшки і, зокрема, ті якими гралися наші предки у давні часи. Ці якраві витвори мистецтва, виготовлені вручну, можна зустріти хіба – що на різноманітних подієвих виставках – ярмарках.
У звичайних іграшкових магазинах, крім різноманітних монстрів, роботів та всіляких барбі китайського виробництва, таких іграшок не зустрінеш… Хоча ті ж мотанки, без сумніву, користувалися б попитом.
Будь-хто міг у цьому переконатися, відвідавши Різдвяний ярмарок іграшок у Мистецькому арсеналі. Тут зустрілися іграшки двох століть!
Він, плюшевий, без одного ока — як пірат, має нутрощі з тирси і поважний вік. Цьому клишоногому вже під шістдесят. З таким гралися діти у 60-тих роках минулого століття. Це підтверджує і пані Алла, представниця столичної майстерні, де цих ведмедиків реставрують. Вони кумедні й зворушливі, виготовлені лише з натуральних речовин, власне, як і їхнє вбрання. Нині ведмедиків святково вбрали та ще й кожному додали у лапи новорічний подарунок. Інші ведмедики цієї ж майстерні, виліплені вручну з полімерної глини, можуть використовуватися, як оригінальні прикраси – броші.
Майстриня Олена Орєхова вже у 6 років, мудруючи над одягом своїх пупсиків, знала, що у майбутньому стане кравчинею, проте не відала, що ляльки будуть поряд з нею все життя. З клаптиків, що лишалися після шиття, навчилася робити мотанки. Проте перед тим, як виготовляти їх пані Олена багато читала, адже хотілося і фантазувати і зберегти традиції. Її ляльки-молодички — у хусточках, а наречені і дівчата — у яскравих, барвистих стрічках. Всіх покупців пані Олена запитує куди везтимуть її іграшки, тому і знає, що її мотанки є у всіх куточках планети.
kavjarnya.livejournal.com
Цікаво, що мотанки у неї не лише, так би мовити, різного віку і статі, але й різні за розміром. Зокрема, є у неї маленькі ляльки, які колись вкладали у колиску для того, щоб обживали місце ще до народження немовляти. Після народження дитинки ляльку залишали у колисці, щоб охороняла немовля від хвороб, пристріту тощо.
ukurier.gov.ua
Подумалося, що старий ведмедик і мотанка потрібні не тільки сучасним дітям, а й дорослим. Взагалі добре було б такі іграшки бачити не лише у музеях чи на виставках, але й в іграшкових магазинах.
Можливо ця “іграшкова генеалогія” допомагала б різним поколінням порозумітися і бути добрішими.
Підготувала Аліна Астахова, користуючись матеріалами “Урядовий кур’єр“.
