Його висота сягає 135 метрів. Колишній керівник України Володимир Щербицький назвав Південний міст «гордістю України і Києва». І недаремно.
Стадесятиметровий баштоподібний пілон Південного мосту видно майже з будь-якої точки міста. Натягнуті ванти підтримують тонку прогінну будову й надають величезній споруді незвичної легкості. Найбільш творчо обдаровані кияни, жартуючи, порівнюють його з сріблястою арфою, що тримає в руках невідомий небесний велетень. Вчені зазначають, що таке порівняння не безпідставне. Троси, за допомогою яких утримується міст, вигинаючись у повітрі, видають звуки, що нагадують глибокий чоловічий бас!
Унікальність конструкції автора проекту та головного інженера Георгія Фукса і головного архітектора Олександра Гаврилова полягає в тому, що в ній на одному рівні з колією метрополітену прокладено 6 смуг для руху автомобілів. Південний міст був першим вантовим мостом у колишньому Радянському Союзі, що будували під колійний транспорт (а саме – метро). За основу при проектуванні бетонно-залізного гіганта взяли проект на той час вже експлуатованого Московського мосту. Довжина цієї переправи складає 1256 метрів, а ширина полотна – 41 метр.
Південний міст є наймолодшим у столиці. Його будівництво розпочалося у 1983 році для того, щоб об’єднати центральну частину Києва з лівобережними районами, а також з “Борисполем” — головним столичним аеропортом. Автомобільний рух по мосту було відкрито – наприкінці 1990-того, а рух поїздів метро – через два роки – у грудні 1992 року.
У колишньому Радянському Союзі Південний міст вважався найсучаснішим. На його будівництво було витрачено 112 мільйонів радянських рублів (близько 200 мільйонів доларів).
Підготувала Аліна Астахова, за матеріалами wek.kiev.ua