Цей міст має одночасно кілька назв і всі їх виправдовує – Чортів, Парковий, міст Божевільних та міст Закоханих.
Назва «Чортів» з’явилася тому, що кияни боялися ходити дерев’яним покриттям мосту. Конструкція була дуже легкою і міст розгойдувався від поривів вітру .
«Мостом божевільних» його назвали після того, як закохані почали стрибати з нього, зводячи рахунки з життям. До речі, заснував цю недобру традицію один київський гімназист ще на початку ХХ сторіччя. Після його самогубства міська влада навіть поставила на мосту жандарма. Востаннє самогубство «від нещасної любові» сталося тут у квітні 2009 року. До сьогодні спеціального міліціонера, який би запобігав спробі суїцидів тут не було.
Парковий міст його називають тому, що він з’єднує дві частини міського парку.
Інформаційна табличка біля мосту повідомляє, що його збудували у 1912 році, а реконструювали у 1983.
Але найчастіше цей міст все ж називають мостом Закоханих і приємніше вважати його таким. Всі його перила обписані любовними написами , а конструкції щільно обвішані замками всіх мастей і розмірів, іноді досить незвичайними на вигляд.
Щоб довести свою любов – дівчата і хлопці, крім замків також прив’язують носові хустинки та частини нижньої білизни.
Традиція вішати замки на мости прийшла до нас з Італії. У Римі на перилах і ліхтарях мосту Понте Мільвіо, що над Тибром, висить безліч замків. Одного разу їх стало так багато, що впав ліхтарний стовп і влада міста не тільки заборонили вішати нові замки , а й зрізала попередні. Проте закохані все одно залишають замки. Міська влада лякає їх штрафом в 50 євро, але це не допопмагає. 
Київська влада теж проводила «рейд на замки», але ті з’явилися знову. Іноді, подивившись на кількість і розміри деяких , хочеться пробігти міст швидше, боячись, що він не витримає всього вантажу любові.
За матеріалами “Київ мой любимый…”
