«Хитались червоні колони будови, у шибах розжарене лопалось скло, І книги, як птиці, на мокрій панелі Розпачливо б’ють обгорілим крилом» – так змалював поет цей трагічний момент в історії Київського університету, що стався у листопаді 1943 року.
Червоний корпус був спалений відступаючими німецькими військами. Загальне руйнування будинку університету від п’яти вибухів і пожеж становило 70 %. Вартість лише втраченого лаборотарного обладнання складала 50 мільйонів радянських карбованців.
Проект відновлення та реконструкції будівлі був складений у 1944-45 рр. під керівництвом архітектора проф. П.Альошина. Автори цього проекту додержали попереднього характеру архітектури будинку і врахували максимальні можливості для його пристосування до тогочасних вимог.
5 лютого 1949 – головний корпус державного університету імені Тараса Шевченка був урочисто відкритий.
Довідка: Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка — головний і найстаріший корпус університету, розташований у центрі Києва на вулиці Володимирській, 60. Пам’ятка історії національного значення і символ вітчизняної фундаментальної університетської освіти. Будівля збудована у 1837-43 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо (Вікентія) Беретті (1781–1842 рр.).
У 1935 р. була спроба замінити червоний колір будинку на абрикосовий, але будівля втрачала весь монументальний характер будівлі. Тож від цієї ідеї швидко відмовилися, повернувши корпусу традиційний для нього червоний колір.
За матеріалами Вікіпедії.
Джерело: Рідний Київ