Епіцентр революції – Будинок профспілок, де був і штаб, і прес-центр, і госпіталь, і кухня, і “Правий сектор” вигорів до тла. Чи відновлюватимуть його – не відомо, бо, як кажуть будівельники – завжди дорожче відновити, ніж побудувати нове. А можливо відновлювати і справді не потрібно?
На місці, де зараз стоїть почорнілий від багатогодинної пожежі остов Будинку профспілок, з 1851-го стояв будинок Шляхетських зборів. Це перша кам’яна будівля Майдану.
В 1860-х київська шляхта відкрила у будівлі Публічну бібліотеку міста – нинішню Національну парламентську бібліотеку, що тепер мешкає у власному будинку на Грушевського.
У 1897 році у будівлі Зборів відбувся перший у Києві кіносеанс – компанія братів Люм’єр презентувала “живі картини”.
Будинок Шляхетських зборів пережив революцію 1910-20-х років. В радянські часи в ньому розміщувалися різноманітні установи – від офісів комерційних структур до колективів “народної самодіяльності”.
Будівля пережила і Другу світову з пожежею 1941 року, коли внаслідок підриву будівель радянськими диверсійними групами вигоріло три чверті Хрещатика. 
А от реконструкцію площі у 1976-ому Шляхетські збори, що простояли 125 років, не пережили. Споруду знесли і за два роки трест “Київміськбуд-4” спорудив Будинок профспілок.
Особливою “фішкою” будинку був електронний годинник на 24-метровій вежі з оглядовими панелями 720х430 см. Він вважався головним годинником республіки. Саме його показували по УТ, коли ішов відлік останніх секунд старих років. Годинник відображав час, температуру повітря і дату, із боєм годинника транслювалася “Як тебе не любити…”
Будівля використовувалася, як штаб опозиції і під час Помаранчевої революції, і з перших днів Євромайдану – з 1 грудня 2013 року. А вночі з 18 на 19 лютого 2014 року, під час чергової спроби штурму силовиками Майдану, будівля згоріла.
Принаймні, у міських архітекторів з’явилося поле для реалізації їхніх геніальних задумів…
За матеріалами “Української правди”
Джерело: Рідний Київ
