www.vesti.dp.ua
Леся Українка, справжнє ім’я якої Лариса Косач-Квітка, народилася в Новограді-Волинському 25 лютого 1871 року, передає УНН.
Її мати була відомою в той час письменницею Оленою Пчілкою, тому й сама дівчинка змалку була поглинена світом літератури та творчості. Вже в 5 років вона почала самостійно писати п’єси, а в 8 — написала свій перший вірш. Леся Українка вивчила декілька іноземних мов. Але в 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини їй довелося поставити хрест на музичній кар’єрі.
У 12 років Леся Українка зайнялася перекладом книги “Вечори на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах. У 19-річному віці Леся Українка сама написала для молодших сестер “Стародавню історію східних народів”. Перші вірші Лесі Українки були опубліковані в 1893 році.
У 1911 році вийшла драма-феєрія “Лісова пісня”, яка вважається одним з кращих творів Лесі Українки. Найбільш примітними темами в її творах були свобода, любов і природа. Леся Українка створювала тонкі й ранимі образи з притаманною їй музикальністю слова.
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у віці 42 роки. Похована у Києві на Байковому кладовищі.
