У Х столітті місцевість, де тепер знаходиться Майдан Незалежності, як власне і весь теперішній Хрещатик, називалася Перевісищем і була болотом.
Після нашестя татаро-монгол з ХІІІ сторіччя і аж до ХVІІІ тут так само було болото, проте вже його називали Козиним. І от у середині ХVІІ сторіччя болото почали засипати і будувати тут спочатку дерев’яні, а потім і кам’яні будинки. На самій площі торгували та влаштовували народні гуляння.
Оскільки від болота тут вже мало що залишалось, тож вирішили змінити і назву площі. У 1869 році вона отримала назву Хрещатицька, а ще через десяток років, після спорудження Міської думи – стала Думською.
Після Жовтневого перевороту і кінцевого утвердження влади більшовиків у Києві Думська площу спочатку стала Радянською, потім Калініна і врешті-решт стала Жовтневої революції.
Саме останню назву і змінили кияни 26 серпня 1991 року на Майдан Незалежності. Слід відмітити, що Майданом Незалежності цю площу почали називати ще з 1989-го року завдяки великій кількості мітингів на підтримку незалежності України, що проводилися на площі, тож офіційне перейменування лише затвердило народну назву.
І щоб не говорили про архітектуру Майдану і його енергетику, для українців – ця площа є символом Свободи і Незалежності.
Саме тут у 1990 році відбувалося голодування студентів, що отримало назву “Революція на граніті”,
взимку 2000–2001 роках – «Україна без Кучми»,
у 2004-му – Помаранчева революція,
у 2010-му – протести проти Податкового кодексу,
у 2013 році у 9-ту річницю Помаранчевої революції розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом, що тепер вже називають “Революцією гідності”.
За матеріалами Вікіпедії
Джерело: Рідний Київ
