98 років з дня смерті Івана Яковича Франка, українського письменника і громадського діяча.
Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині в родині заможного селянина-коваля Якова Франка.
1875 року закінчив Дрогобицьку гімназію. Залишившись без батьків, Іван був змушений заробляти собі на життя репетиторством. З свого заробітку виділяв гроші на книжки для особистої бібліотеки.
Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства.
1888 року Франко деякий час працював у часописі “Правда”. Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника.
1890 року за підтримки Михайла Драгоманова Франко став співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.
Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани.
В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905 року) Франко писав:
“Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”
Помер Іван Франко 28 травня 1916-го року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.