Сьогодні виповнилося дванадцять років із дня смерті тренера-переможця Валерія Васильовича Лобановського. Він був видатний радянський та український футболіст і тренер. Багаторічний наставник “Динамо” (Київ). Заслужений тренер СРСР та України. Герой України.
Валерій Лобановський народився 6 січня 1939 року в Києві в робітничій сім’ї.
У 1957 році був запрошений у київське “Динамо” і 29 травня 1959 року дебютував у основному складі в матчі чемпіонату СРСР. У сезоні 1960 року став кращим бомбардиром клубу, а в наступному – став чемпіоном СРСР.
За підсумками 1975 року британська Асоціація спортивних журналістів визнала “Динамо” (Київ) найсильнішою спортивною командою світу, а Лобановського – найкращим спортивним тренером світу. З метою підготовки до чемпіонату Європи і Олімпійських ігор в 1976 році Лобановський був призначений головним тренером збірної СРСР.
Ще з 1988 року у Валерія Лобановського почались проблеми з серцем – у нього стався інфаркт. Помер 13 травня 2002 року. Фінал європейської Ліги чемпіонів, який відбувся через 2 дні, розпочали з хвилини мовчання.
10 крилатих висловів Валерія Лобановського:
“Дорога є дорога. Вона і вдень дорога, і вночі дорога, і в сутінки дорога”
“Ніколи не підбиваю підсумків. Футбол безперервний процес”
“Не можна вимагати від футболістів сучасної гри, а знаходитись на організаційному рівні позавчорашнього дня”
“Головне — мотивація. Як тільки у гравців закінчується мотивація, працювати неможливо”
“Випадковостей не буває. Випадковість теж вияв певної закономірності. Якої? Нехай тренери і журналісти спробують зрозуміти”
“Мене перш за все цікавить процес, вдосконалення. Якщо воно йде, то будуть і пам’ятні матчі і улюблені гравці”
“Футбол не стоїть на місці і тренувальний процес вибудовується виходячи з того як розвивається гра. Тренувальний процес треба моделювати, а на заняттях програвати фрагменти майбутніх дій на полі”
“Тренер повинен вчитися все життя. Якщо зачерствів, перестав вчитися — значить, перестав бути тренером”
“Гра забувається, а результат залишається в історії”
“Потрібно небагато — час, терпіння і розуміння”