www.vyazannya.org
Кожну другу суботу червня, починаючи з 2005 року, у світі відзначають незвичайне свято – Всесвітній день в’язання на публіці (World Wide Knit in Public Day).
Проходить він теж незвично, але цілком у відповідності зі своєю назвою: всі, хто любить в’язати спицями або гачком, збираються в якомусь громадському місці міста – в парку, в сквері, в кафе – і віддаються своєму улюбленому заняттю. Вперше Всесвітній день в’язання на публіці пройшов у Парижі. Придумала цю забаву, яка стала традицією, любителька в’язання Даніель Лендес. З часом публічним в’язанням захопилися не лише француженки, але і мешканки інших країн (свято проводиться, наприклад, у США, Англії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Естонії), а у акції з’явилася своя емблема, на якій зображені дві в’язальні спиці на тлі карти Європи.
До речі, в багатьох місцях акція набула благодійний характер. Нерідко рукодільниці передають всі речі, пов’язані в цей день, у фонди для малозабезпечених громадян або виставляють їх на ярмарках, а всі зібрані кошти спрямовують, знову ж таки, на допомогу нужденним. Особливо активні в’язальниці намагаються «обв’язати» весь світ: відправляють в’язані вироби в далекі країни і навіть на інші континенти. Крім того, в рамках Всесвітнього дня в’язання на публіці влаштовуються виставки в’язаних виробів, покази моди, майстер-класи для охочих навчитися цьому непростому, але захоплюючому заняттю. Свої заходи проводять магазини, які торгують пряжею і товарами для рукоділля. На сьогоднішній день, за даними різних джерел, Всесвітній день в’язання проходить більш ніж в 350 містах планети.
Якщо ви проводити вечори в’яжучи неймовірні светри чи скатертини, то сьогодні саме той день, щоб зустрітися з вашими колегами по улюбленому заняттю у парку, і тим більше погода дозволяє.
5. 1834 — Ісаак Фішер з міста Спрінгфілд, штат Вермонт, запатентував наждачний папір.
Нехай цікаві факти із історії розвитку суспільства надихають вас до пізнання!
6. 1951 — у Вашингтоні в Бюро перепису населення США запущено перший комерційний комп’ютер, створений у Сполучених Штатах, – UNIVAC I.
Це був третій комерційний комп’ютер у світі – після німецького Z4 і британського Ferranti Mark 1.
UNIVAC I використовував 5200 електровакуумних ламп, важив 13 тонн, споживав 125 кВт і міг виконувати близько 1905 операцій за секунду, працюючи на тактовій частоті 2,25 МГц.
Центральний комплекс (тобто тільки процесор і пам’ять) мав розміри 4,3х2,4х2,6 метра. Вся система займала площу 35,5 кв. м. Основна пам’ять складалася з 1000 слів по 12 символів.
Вивчайте минуле й будете впевнено дивитися у майбутнє!
