Паралельна реальність в умовах війни: державні дачі нинішніх і колишніх посадовців під Києвом

ІНШІ НОВИНИ:

У Києві знайдено табір біженців зі сходу України. Ці бараки розташовані біля станції метро “Видубичі” на території закинутого заводу, де переселенці мешкають у нелюдських умовах. А в кількох кілометрах від цього місця існує паралельна реальність – так званий “Будинок відпочинку Конча-Заспа”. Це не санаторій – це обнесена чотириметровим парканом багатокілометрова територія спеціального призначення – тут на державній землі стоять маєтки колишніх посадовців, дії або бездіяльність яких зробила біженцями цих людей, які зараз живуть у бараках. Окрім “Конча-Заспи”, є ще другий острівець соціальної сегрегації – “Комплекс відпочинку Пуща-Водиця”, де також стоять декілька десятків дач посадових осіб. ЧИТАЙТЕ: Економіка військового часу або скільки танків можна купити за зарплати і пенсії прокурорів? Ці два об’єкти – “Конча-Заспа” та “Пуща Водиця” – перебувають у підпорядкуванні адміністрації президента через Державне управління справами – ту саму легендарну ДУСю, яка є багаторічної годівницею для кожного наступного президента. І ці об’єкти утримуються з бюджету – в тому числі, грошима тих самих біженців зі сходу. Щороку обслуговувати ці два відокремлених селища політичної еліти коштує казначейству близько 45 мільйонів гривень. “Українська правда” поцікавилася, хто досі утримується коштом платників податків – тобто хто має право проживання на території державних резиденцій “Конча-Заспа” та “Пуща Водиця”. Станом на липень 2014 року адміністрація президента надала такі списки мешканців: У переліку осіб, які користуються дачами в “Конча-Заспі”, ви найдете найодіозніших представників старого режиму – екс-прем’єра Азарова, екс-міністра охорони здоров’я Богатирьову, екс-міністра освіти Табачника, лідера комуністів Симоненка, екс-спікера парламенту Рибака. А з іншого боку київських передмість, у “Пуща Водиці” досі користуються благами екс-генпрокурор Пшонка, екс-перший заступник Кузьмін, екс-завгосп Януковича Кравець. Це – дискредитовані діячі, частина з яких втекла за кордон, переховуючись від правосуддя. Але на цій території досі стоять їх дачі, часом закриті, спокій на яких береже Управління державної охорони – спецпідрозділ, який відповідає за безпеку найвищих посадових держав. Хоча після Майдану минуло вже півроку, допуск всередину “Конча-Заспи” досі закритий. Прохід тільки за спецперепустками – при тому, що всередині не живе жоден представник нинішньої влади, окрім міністра оборони Валерія Гелетея. Наприклад, ось дача Раїси Богатирьової. Цей розкішний палац вона побудувала на місці недобудованої держдачі начебто власним коштом, хоча ніколи не мала легальних доходів для цього. За угодою, звівши маєток замість отриманого сараю, Богатирьова зробила “покращення” державної власності та отримала право безкоштовно жити на території держрезиденції десятиліттями. Тобто, поки сума зробленого “покращення” не компенсує повністю розмір орендної плати, який вона мала би сплачувати за право проживання в непридатному житлі.   Особливо впадає в око туалет для будівельників, який Богатирьова зробила з фанери. Ця фанера – залишковий матеріал. Судячи з надписів, це була упаковка при постачанні на об’єкт міністра підлоги з дорогоцінної деревини. Є в Богатирьової навіть свій особистий причал, закритий на ключ. Серед інших мешканців державної “Конча-Заспи” можна знайти людей, які уже давно не обіймають посад, але проводжують користуватися привілеями. Так, в наданому адміністрацією президента списку згадуються колишній глава Конституційного суду Головін, за часів керівництва якого було наділено Януковича повноваженнями Кучми. Також має право на проживання доповідач у цій справі екс-суддя Вдовіченко.   Користується приміщенням колишня голова Вищої ради юстиції Ізовітова; колишній заступник міністра внутрішніх справ Клюєв, який був головним свідком проти Луценка; колишній керівник служби прем’єра Азарова Кушніренко, який завідував його робочим графіком; колишній голова Вищого адміністративного суду Пасенюк; колишній міністр культури Кулиняк. Нещодавно завершив будівництво дачі на території Конча-Заспи регіонал Юхим Звягільський. Оскільки він здійснював ці роботи своїм коштом, то держава нічого не отримуватиме від його присутності, аж поки у вартість оренди не зарахують зроблене ним покращення. У списку фігурують екс-спікери парламенту Литвин, Ткаченко і Мороз. Причому, якщо останній мешкає в убогому одноповерховому будинку, то Литвин має в своєму розпорядженні коштом платників податків два повноцінних кількаповерхових маєтки, один з яких навіть має назву “бібліотека”. Ось державна дача Литвина на цьому відео:   У списку осіб, яким виділено державні дачі, також значиться керівник апарату Верховної Ради Зайчук, відомий своїм категоричним небажанням оприлюднювати декларації депутатів, а також екс-генпрокурор Потебенько, який гальмував розслідування справи Гонгадзе, виводячи з-під удару Леоніда Кучму. Сам другий президент також має на цій території в пожиттєвому користуванні державну дачу з басейном. На кожному зі згаданих людей немає де клейма ставити, вони давно не обіймають посад, але продовжують паразитувати на пільгах. Наприклад – глава Нацради з питань телебачення і радіомовлення у часи Кучми Борис Холод. Або генпрокурор Святослав Піскун. У списку мешканців люди з епохи Ющенка – колишній віце-прем’єр Васюник, колишній міністр аграрної політики Мельник, депутат Петьовка (на його дачі мешкає Віктор Балога), колишня глава адміністрації президента Ульянченко, колишній заступник міністра оборони Монтрезор, екс-міністр юстиції Оніщук, голова Нацбанку Стельмах. Державна дача Литвина В іншому спецпоселенні – “Комплексу відпочинку “Пуща-Водиці” – має право користування колишня керівниця Державного архіву комуністка Гінзбург, колишній завгосп Януковича, депутат-регіонал Демянко, колишній донецький генпрокурор Медведько, колишній міністр надзвичайних ситуацій Болотських, колишній глава Київської міської державної адміністрації Попов, а також депутат Нестор Шуфрич. У переліку мешканців також значиться померлий Іван Плющ. На дачі проживає його родина. Оскільки Плющ також збудував новий маєток на цій території, то його рідні фактично будуть жити в цьому закритому заповіднику політичної еліти ще багато років. У списку мешканців також зустрічаються соратники Тимошенко – член ЦВК Жиденко, екс-депутат Шаго, екс-керівник служби прем’єра Лівінський. Але їм переважно виділяли номери в корпусах санаторію. Єдиним представником нової влади, що мешкає в “Конча-Заспі”, є міністр оборони Валерій Гелетей, який оселився там за часів, коли секретаріатом президента керував Віктора Балоги, а сам Гелетей очолював Управління державної охорони. Ось його дача від фінської компанії “Хонка”, яка прославилася на всю Україну завдяки тому, що постачала деревину для Межигірського палацу Януковича. Як і решта чиновників високого рангу, Гелетей побудував нову дачу на місці старої. Це означає, що йому було надано право безкоштовного проживання на своєму ж об’єкті, поки сума робіт з покращення не перекриє розмір оренди. Ще одна нота цинізму в тому, що державними дачами на державній території, яка утримується за державні кошти, користуються чиновники, які часто мають також приватні маєтки. Наприклад, згідно з оприлюдненими деклараціями тих же Литвина та Гелетея, в їх власності є також інші будинки, а Богатирьова, окрім державної дачі, отримала від українських платників податків також і квартиру на Печерську. Що робити з державними дачами зараз – зрозуміти складно. З одного боку, існує громадський попит на знищення цих островів соціальної нерівності. З іншого боку, багато державних дач фактично не належать державі, оскільки укладені чиновниками інвестиційні договори на побудову маєтків замість напівзруйнованих сараїв на багато років прив’язали мешканців до цієї території. За великим рахунком, ці дачі мають бути продані – але ринок нерухомості в Україні лежить на дні. І в багатьох випадках ці будинки будуть нецікаві нікому, окрім тих самих чиновників, які їх збудували. Уряд міг би використовувати державні дачі для розселення біженців або реабілітації поранених. Але треба усвідомлювати, що перепрофілювання зробить ці об’єкти непридатними для подальшого продажу після закінчення АТО, а зробити на цьому місці повноцінний шпиталь неможливо без тотального руйнування збудованих палаців. Водночас, з іншого боку, чи має право Азаров, Литвин або Богатирьова мешкати або тримати закритими палаци державних резиденцій, коли їхні співгромадяни потерпають в нелюдських умовах? Коли в Україні нарешті зникнуть такі осередки радянської номенклатури, як державні дачі, на утримання яких щороку з’їдається 45 мільйонів гривень, незрозуміло. Новий керівник Державного управління справами Сергій Березенко не бачить сенсу продавати зараз ці будинки відставним чиновникам. У коментарі “Українській правді” він сказав:  “Продати можна лише тоді, коли буде найвища ціна, і комплексно всю територію “Конча-Заспа”, а не клаптиками по ділянках”. В його планах – лише зменшення видатків на утримання “Конча-Заспи” та “Пущі Водиці”. За словами Березенка, ДУС хоче вирахувати ринкову вартість землі, яка відведена під дачу конкретного чиновника, та змусити їх платити цю суму. Також він пропонує, щоб чиновники за свій рахунок винаймали охоронну фірму, а пости УДО залишити тільки біля кількох об’єктів, де мешкають колишні посадові особи, яким приписано мати пожиттєву охорону. Але цей підхід принципово нічого не змінить – Богатирьова, Азаров, Литвин, Кузьмін, Пшонка та інші одіозні діячі вважатимуть, що домоглися свого – збудовані ними будинки і далі перебуватимуть в їх розпорядженні. А в Україні і далі існуватиме цей заповідник відвертого глузування над простими громадянами з боку корумпованих чиновників.