У народі 14 серпня відзначають перше осіннє свято, з яким і пов’язують закінчення літа, а саме – Маковея або Першого Спаса, що називають медовим.
Медовим його називають тому, що вулики до цього часу наповнюються медом і пасічники починають медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія колись починали розговлятися.
Також перший Спас ще має назву Спаса на воді. У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ та озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові криниці і чистили старі.
Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на Маковія вважається цілющою.
За легендою цього дня 988 р. хрестився князь Володимир.
На Маковія віруючі приходять до церкви з букетами, де обов’язково є великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). У народному знахарстві він вживається, як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».
На Маковія готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є пісні коржики. Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти. Ці коржики ще називають “маковиками”.
І вважається, що з цього часу починають відлітати у вирій ранні птахи, бо ж “Святий Спас приготував всього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло”. Зокрема, у вирій вже летять ластівки, бо вони весну починають і осінь накликають.
За церковним календарем 14 серпня вшановують мучеників Маковеїв і розпочинається двотижневий Успенський піст.
У цей час харчуються ситніше, ніж на Петрівку, бо вже є достатньо городини. Успенський піст вважається продовженням Великого посту, бо за легендою святі упросили Бога перервати Великий піст тому, що селяни не могли витримати його до кінця. Швидше всього це було пов’язано з тим, що якраз на другу половину весни припадають важкі хліборобські роботи.
Також за церковним календарем 14 серпня відзначають день Хрещення Київської Русі.
Іменинниками 14 серпня є Антон, Олександр, Гурій, Маркел і Леонтій.
Джерело: Рідний Київ
