Метро: дорожче і без кас

Столична влада готується підвищити вартість проїзду в метрополітені та поступово запроваджувати єдиний електронний квиток у громадському транспорті. Міський голова Віталій Кличко заявив, що скоріше вартість поїздки зросте, адже на сьогодні підземка збиткова, а бюджет міста не в змозі виділити додаткові кошти для оплати електрики, зарплати співробітників та інших видатків. А на станціях «Деміївська» і «Голосіївська» вже розпочався експеримент із закриття кас і продажу засобів оплати проїзду лише через автомати. Така система вже декілька років працює у Харкові, де і побувала «Вечірка».
Підвищити з 2 листопада ціну проїзду до 3 грн із пропорційним підвищенням вартості багаторазових проїзних квитків – з таким проханням звернулося керівництво Київського метрополітену до першого заступника голови КМДА Ігоря Ніконова. Головні аргументи економістів метрополітену – підвищення з 2008 року вартості електроенергії на 72%, а мінімальної зарплати – у 2,4 раза. Тож нині кожна поїздка завдає підземці збиток у 82 копійки, і це не рахуючи затримок із отриманням компенсації за перевезення пільговиків. Загалом у разі непідвищення тарифу поточного року підприємство може накопичити 724,9 млн грн збитків.
Змінення вартості квитків, як і решти тарифів для населення, практично завжди були у Києві питаннями політичними. Востаннє вартість проїзду підвищували 2008 року – з 1,7 грн до 2 грн, планувалося підвищення наприкінці 2013-го, але через суспільно-політичне протистояння на це так і не наважилися. Цього разу міська влада знов-таки підходить до питання дуже обережно, мовляв, проїзд у Київському метрополітені один із найдешевших у Європі. Утім, порівнюючи вартість проїзду в Києві та Берліні, треба згадати і про зарплату німецьких машиністів, що у рази вища, ніж у їхніх українських колег. Інша ситуація і з багаторазовими проїзними: у Європі за високої вартості разових поїздок проїзні надзвичайно вигідні. Так у Києві місячний проїзний у метро коштує 95 грн – це еквівалентно 47,5 поїздки або майже 24 дні користування підземкою (двічі на день). Тобто вигідним проїзний є, якщо користуватися метро не лише для поїздок на роботу і додому в будні. А, наприклад, у Франкфурті разова поїздка коштує 2,3 євро, а при купівлі проїзного на 6 місяців обходиться лише у 70 євроцентів.
Ще один проект, який уже не перший рік намагаються втілити у Києві, – єдиний електронний квиток у громадському транспорті та пов’язане з цим скорочення персоналу транспортних підприємств. Багато в чому через опір щодо закриття кас з боку метрополітену за його попереднього керівництва проект єдиного квитка так і не зрушив з місця. Нині ж у якості експерименту закрито каси на двох станціях – «Деміївській» та «Голосіївській», де касири працюють лише консультантами, а придбати жетони можна виключно у автоматах. «Ми постійно отримуємо нарікання на людський чинник при сплаті за проїзд, – зазначив начальник столичного метрополітену Віктор Брагінський.
– Для пасажирів – це довгі черги, для підприємства – можливості маніпуляцій із жетонами та певні зловживання. Переконаний, що у сучасному транспорті такого не має бути». Подібна практика – відсутність кас – діє у Харкові ще з жовтня 2009 року, при цьому у верхніх вестибюлях станцій за спеціальними відкритими стійками працюють консультанти. А 2011 року в місті скасували жетони – замість них у автоматах можна придбати квитки зі штрих-кодами на разові поїздки. Одначе більшість пасажирів користуються безконтактними картками на декілька поїздок, одразу передплачуючи і 50, і 100 грн. До речі, поповнити картки можна не лише у спеціальних автоматах метрополітену, а й у автоматах поповнення мобільних телефонів та інших послуг. І, звісно, у Харківському метрополітені не вийде розміняти гроші, як це часто роблять кияни.