“Візитівка Приймаченко – фантастичні звірі,”- каже Максим Мельник, видавець і співорганізатор виставки. “Ні хто такий чарлун, ні що таке кочубирки, ніхто не знає, але робота заворожує. Марія Овксентіївна і писати толком не вміла: підписані нею роботи мають багато помилок, але відірватися від малюнків неможливо. Її роботи виконані у мішаній техніці, бо малювала тим, що попадалося під руку. Її син Федір кілька разів жалівся мені, що купив фарбу щось у дворі підмалювати, а мати взяла і використала для свої робіт. У 70-80 роки про неї не знав майже ніхто, знала хіба Ніна Матвієнко – вони товаришували. Хто до неї у гості приїздив, привозили папір, олівці, фарби. Своїх картин вона не продавала взагалі: подарувати могла, їй за це могли привезти “Київський торт” у подяку.”
У доробку художниці понад 500 творів. Малювала однаково і правою, і лівою рукою. Через важку хворобу – поліомієліт, не змогла отримати освіти, закінчила тільки 4 класи школи. Згодом у 1936 закінчила Школу народних майстрів, а наступного року її дивовижні звірі і квіти вразили вишукану публіку Парижа на Першій міжнародній виставці. Там Марія Приймаченко отримала золоту медаль, і про геніальну українську художниці дізналися в усьому світі.
Окрім живописної графіки Приймаченко, на виставці показали унікальну вишиту картину Марії Овксентіївни “Чапай” та 8 розписаних нею глиняних тарілей.
“Мене запитують, чому Приймаченко в музеї Тараса Шевченка? – каже на відкритті виставки заступниця генерального директора музею Тетяна Чуйко. “Тому що зустрілися два генії, тому що Приймаченко лауреат премії ім.Тараса Шевченка, і обидва у свій спосіб найяскравіше представляють Україну. Марія Овксентіївна увібрала в себе усі прояви народного мистецтва – вона розписувала хати, малювала картини, вишивала, займалася керамікою. Українську народну традицію вона переплавила через свій талант і фантазію. Її творами надихаються сучасні українські митці – скульптор Олег Пінчук не приховує, що у своїх роботах спирається на творчість Приймаченко.”
Виставка робіт художниці триватиме у Національному музеї Тараса Шевченка до 27 жовтня.