Автори проекту — Йоган Шедель та Петро Неєлов. Безпосередньо керував будівництвом Степан Ковнір, який вніс у композицію та оформлення будівлі елементи української народної архітектури.
Кловський палац розташований у історичній місцевості Клов (звідси і назва), що належала Києво-Печерській лаврі. Площа Кловського палацу – 3 200 м2 .
За час існування у Кловському палаці працювали різні установи. Спершу — друкарня Києво-Печерської лаври, потім — військовий шпиталь, протягом 1811–1856 рр. — перша чоловіча гімназія, з 1856 і до 1917 р. — жіноче духовне училище. Під час громадянської війни палац зазнав руйнувань. У 1930 його було відновлено.
У 1975–2003 рр. тут знаходився Музей історії Києва. 31 липня2003 р. Київська міська рада передала Кловський палац із комунальної у державну власність.
Цей пам’ятник архітектури представляє стиль бароко. Спершу будівля палацу була двоповерховою. У 1863 р. надбудовано третій поверх. Інтер’єр палацу був розписаний українськими художниками. В. Фрідріх (маляр та золотар) розписав плафон у великому залі, а через декілька років іконописець К. Андрєєв виконав розпис по полотну.
Наразі Кловський палац є пам’яткою архітектури Національного значення. Величний та строгий палац, стіни якого декоровано пілястрами, разом із сандриками та наличниками віконних прорізів, прикрашених по черзі трикутними й лучковими фронтонами, має вигляд архітектурної досконалості, що входить до колекції найкращих будівель Києва минулих століть.
З 2003 р. Кловський палац передано в експлуатацію Верховному суду України. Реконструкція та перебудова палацу тривала до 2009 року. В одному з найкрасивіших залів Кловського палацу, залі пленарних засідань, розпис на стелі та стінах із зображенням давньоримських і давньогрецьких богів, виконаний українськими художниками О. Кулаковим та Н. Литовченко. Меблі виготовлені у стилі середини XVIII ст. Зали прикрашають чудові люстри, стіни оздоблено різнобарвною ліпниною.