Кому взимку в Києві буде тепло?

5 Жовтня 2014 14:00

mydizain.ru

mydizain.ru

Відповідь на це найважливіше нині, та й у найближчі півроку, для киян питання дали фахівці громадської організації “Публічний аудит”.

Ось він: столичні чиновники. Так-так, ті самі працівники Київської міської державної адміністрації, її департаментів і відділів, а також районних у Києві структур. Ті чиновники, які на все літо більшу частину населення столиці прирекли на економію тепла, відключивши гарячу воду.

Кияни поставилися до цього з розумінням і не ремствували. Та й майбутні режими економії тепла взимку, зниження норми температури в приміщенні з + 18 до + 16 градусів люди теж розуміють. Хто має фінансову можливість, купує бойлери, електробатареї та інші обігрівачі. Хто бідніший, той запасається поролоном для заклеювання вікон, проводить ревізію теплих речей і закликає бабусь сплести внучатам вовняні шкарпетки та жилетки. Загалом, усі розуміють, що комфортного тепла не передбачається.

Але не можливо прийняти і зрозуміти, чому чиновники опалюватимуть надлишок своїх кабінетів і квадратних метрів тоді, як ми будемо мерзнути?!

Громадська організація “Публічний аудит” перед початком опалювального сезону дослідила використання енергоресурсів структурними підрозділами КМДА і зробила порівняльний аналіз відповідних теплозатрат. Адже оплата обігріву держустанов і робочих місць чиновників здійснюється за рахунок київського бюджету, а значить – за гроші платників податків. За наші гроші.

Дослідження проводилося з використанням легальних відкритих статистичних даних про площі, що займають столичні чиновники, а також інформації, розміщеної на сайті КМДА, про фінансування відповідних бюджетних програм.

У цілому до сфери управління КМДА відноситься власне апарат адміністрації, 15 його департаментів (з них 13 мають окремі будівлі в основному в центральній частині Києва), 3 управління, столичний Держархів і Служба у справах дітей, 10 районних управлінь, а також 200 комунальних підприємств.

Утримувати всю цю структуру коштує городянам чималих коштів: за останні п’ять років витрати на комунальні послуги та енергоспоживання зросли на 140% і в 2014 році становлять 14 млн 552,5 тис. грн. І це при тому, що в результаті адмінреформи число структурних підрозділів КМДА скоротилося з 39 до 20, штатна чисельність чиновників – на 10 відсотків.

Як побачимо далі, фактор скорочення структур і кадрів у використанні теплоенергії та оплаті енерговитрат зіграв негативну роль. Адже кабінети, які взимку опалюються, залишилися ті ж самі.

Отже, загальна площа столичних адміністративних приміщень близько 40,4 тис.кв. м, м, з них опалюються 37,6 тис. кв.м, або 93%. Щоб чиновники не мерзли, могли керувати міським господарством, тепло їм поставляється в повному обсязі, тобто всі 100% норми. (Зауважимо, що відповідно до нормативів КІМ-204, відпуск теплової енергії для центрального опалення в Києві визначено в розмірі 0,147 Гкал/кв.м.) За даними минулорічного опалювального сезону, об’єктам міськадміністрації знадобилося 4610 Гкал, і коштувала така кількість тепла 4 млн. 799 тис. грн. Цього року ця сума буде значно більшою в зв’язку зі зростанням цін на енергоносії.

І було би нормально, якби гроші дійсно витрачалися на обігрів працівників. Але ж опалюються надлишки квадратних метрів! І це неприпустимо в умовах енергетичної кризи, тотальної економії енергоресурсів.

ГО “Публічний аудит” встановив, що департамент культури КМДА займає площу в 10 тис. 330 кв.м, і на одного співробітника цього департаменту доводиться 158,9 кв.м, що більш ніж у 26 разів перевищує норму робочої площі на людину. 6 м )! Адже це три трикімнатні квартири в спальному районі Києва! Восени, взимку і навесні така площа буде опалюватися заради однієї людини? А в департаменті 65 співробітників. Виходить, що на опалення лише одного департаменту культури даремно витрачається теплоенергія, якою можна обігріти понад 200 квартир!

Втім, і вся міськадміністрація “шикує” – середня опалювальна площа на одного працівника КМДА становить 34 кв.м. На одного київського чиновника в середньому витрачається стільки ж теплоенергії, скільки необхідно для обігріву середньостатистичної однокімнатної квартири, в якій проживає найчастіше два-три, а то й чотири людини.

Співробітники ГО “Публічний аудит” порахували, яка ж площа достатня для комфортного і безпечного для здоров’я виконання міськими чиновниками своїх обов’язків (враховуючи і холи, і коридори, і туалети, і буфети тощо). Нормативні 6 кв.м на одного працівника збільшили до 12 кв.м. І вийшло, що для виконання своїх функцій всім структурам КМДА достатньо 13 тис. 284 кв.м (1170 працівників х 12 кв.м). Фактично 64,7% площ є наднормативними і опалюються даремно.

Простіше кажучи, більш 60% тепла витрачається неефективно. А це тепло для 450 квартир площею по 50 кв.м кожна протягом всього опалювального сезону.

Ну, а якщо міськадміністрація Києва виконає анонсовані Кабміном скорочення держслужбовців ще на 50%, то заощадженим теплом можна буде обігріти до 900 квартир, а це майже 3,5 тис. киян.

Така ж картина і в районних адміністраціях. Загальна площа приміщень РДА становить 89 кв.м, 213,5 кв.м , з них опалюється 91%. Співробітників у райадміністраціях 3464 людини. Тобто наднормативно опалюється 39 тис.кв.м. чи 48,6% приміщень. Тепло, яке могли отримувати ще 800 однокімнатних квартир…

Скільки ж бюджетних коштів заощадить держадміністрація, якщо оптимізує використання своїх приміщень? Торік тариф (ціна) на 1 Гкал для державних установ дорівнював 638,25 грн. Це означає, що неефективно витрачено 856,6 тис.грн з 4 млн 798,9 тис. грн , сплачених за тепло в чиновницьких напівпорожніх кабінетах.

Така ж ситуація складається і в майбутньому опалювальному сезоні. Тільки суми будуть значно більшими.

І ще одна суттєва деталь: реалізація наднормативних площ (або здавання в оренду), що належать КМДА, наповнить бюджет міста додатковими надходженнями. Адже будівлі департаментів столичної адміністрації знаходяться, як правило, в Шевченківському районі Києва, тобто в комерційно привабливій його частині, де ринкова вартість 1 кв.м досягає 2500 доларів США (за даними Аналітичної групи ProfRielt). Виявляється, бюджет міста може поповнитися більш ніж на 35 млн доларів США, або 500 млн грн.

Виходить, можна не тільки заощадити на вартості теплоенергії, а й поповнити міськбюджет, а зароблені кошти спрямувати на соціальні проекти, які вже давно анонсуються кожною новою владою в столиці (взяти ту ж дитячу лікарню майбутнього).

У громадській організації “Публічний аудит” упевнені, що є ще час змінити ситуацію, відклавши в сторону заклики до мешканців столиці запасатися обігрівачами. Замість цього необхідно якомога оперативніше оптимізувати робочі місця чиновників міської та районних адміністрацій, розглянувши варіанти продажу або здавання в оренду вільних площ.

Опалювати і, отже, оплачувати наднормативні квадратні метри адмінбудівель – недозволена розкіш. Її не можна пробачати в таких важких сьогоднішніх реаліях.

Джерело: Gazeta.ua