gazeta.ua
Археологи стверджують, що розкопки фундаментів давньої церкви XI століття на території національного заповідника “Софія Київська” дають підстави говорити, що це залишки патронального храму Інгігерди-Ірини.
Дослідження на території храму археологи почали минулого літа. Поки розкопали прилягали до нього прибудову.
“Є вагомі підстави вважати, що це Ірининська церква. З літопису ми знаємо, що великий князь Ярослав Мудрий збудував Золоті Ворота (в’їзд в місто), Святу Софію, а поблизу від неї дві церкви – Георгіївську (на честь свого небесного покровителя Георгія Побідоносця) і Ірининську (свята Ірина була покровителькою його дружини, шведської принцеси Інгігерди)”, -говорить археолог Тимур Бобровський.
Розкопки показали, що церква побудована на місці, де до цього перебувала садиба – збереглися сліди забору і господарська яма, в якій знайшли биту кераміку і бронзовий ключ. В перші роки XI століття (найімовірніше, саме в той період з’явилася ця садиба) ця територія була передмістям Києва, ще раніше тут ховали покійних за поганським обрядом – насипаючи кургани. Втім, найбільше курганних поховань було відразу за оборонним валом найдавнішого київського поселення, де потім князь Володимир побудував Десятинну церкву – перший на Русі кам’яний християнський храм. Слід сказати, що основна частина киян жила тоді на Подолі, а укріплена резиденція князя перебувала на пагорбі.
“Цікаво, що одночасно з Ярославом до неї сватався чоловік, яка присвятив їй безліч ніжних поетичних рядків, – норвезький король і поет Олаф, зарахований після смерті до лику святих, – говорить заступник генерального директора національного заповідника “Софія Київська” Тетяна Люта. – У поемах він писав про Інгігерду як про біляву красуню на білому коні, розповідав, які подвиги їй присвятив. Однак з волі свого батька принцеса стала дружиною кульгавого від народження князя Ярослава. Вона заявила, що погодиться на шлюб з ним, якщо отримає в посаг Альдейгьюборг (нині це російське місто Ладога) і забере з собою свого духовного наставника. Батько погодився на умови дочки. Ставши дружиною Ярослава, вона прийняла християнство і взяла ім’я Ірина.”
Нагадаємо, що раніше вчені були впевнені, що Ярослав Мудрий і його дружина Ігігерда поховані в Софійському соборі в мармуровому саркофазі. У 2009 році вони розкрили гробницю в Софійському соборі, щоб провести дослідження останків за допомогою сучасних технологій. Один меценат виділив для цього 56 тисяч гривень. Тоді практично ні у кого не було сумнівів, що всередині покояться князь і його дружина. Однак фахівців чекало розчарування – чоловічого скелета там не виявилося. Провели радіовуглецевий аналіз жіночого і отримали вражаючий результат: це останки двох різних жінок. Причому одна з них могла бути сучасницею Ярослава Мудрого і, отже, його дружиною, інша жила за півтори тисячі років до виникнення Київської Русі (приблизно в VII столітті до нашої ери).
