mykyiv.com.ua
У центрі Києва на розі вулиць Льва Толстого та Антоновича (колишня Горького) знаходиться унікальний особняк.
Колись він належав синові відомого мецената і промисловця Миколи Терещенка Олександру, сьогодні це наукова медична бібліотека.
У будинку збереглися в чудовому стані неповторні інтер’єри кількох залів, меблі, старовинні дзеркала і вази – справжні витвори мистецтва.
Завдяки зусиллям працівників бібліотеки будівля в 1983 році отримало статус пам’ятника архітектури.
Однак особняк потребує термінового ремонту.
Його фасад, весь у тріщинах, в аварійному стані, стіни поїдає грибок, сиплеться штукатурка.
Подих історії
Статський радник Олександр Терещенко почав будувати свій будинок у 1891 році неподалік від батьківського дому, що знаходився на Бібіковському бульварі, 12 – тепер це бульвар Шевченка.
Терещенко довірив будівництво сімейного гнізда архітектору з Москви П. Бойцову. Особняк вийшов асиметричним – у 1,5 поверхи з боку вул. Льва Толстого і 2 поверхи зі сторони вул. Антоновича.
Фасад прикрасили доричними напівколоннами, вазами, ліпниною.
Кутова частина особняка вийшла закругленою з дахом у формі купола з круглими віконцями. Тут раніше було приміщення для молитов.
У даху облаштували світловий ліхтар, який освітлював приміщення без вікон. Терещенко міг пишатися технічним обладнанням особняка. Саме тут було встановлено перший у Києві ліфт. В особняку їх було два. Ними піднімали вино з винних погребів на кухню. В особняку вже тоді було електричне освітлення, парове опалення.
У 1918 році вже після смерті Олександра Терещенка сім’я в особняку займала всього-навсього чотири кімнати на другому поверсі. Решту приміщень було забрано для діячів революції. Так, тут жив Павло Христюк – генеральний писар Центральної Ради, підписами якого скріплювалися всі найважливіші документи УНР.
Але вже в 1920 році особняк було націоналізовано, теперр його стали називати “київським міським будинком”.
Тут зберігали картини, які перевозили з розгромлених особняків, а ще пізніше було поселено Рентгенівський інститут. З 1971 року і до нинішніх днів в особняку знаходиться Національна Наукова медична бібліотека України.
Надихаючі інтер’єри
Усередині особняка збереглися кілька унікальних залів, які вражають своєю красою з першого погляду.
Увійшовши ви дразу потрапите у великий зал, прикрашений дерев’яними панелями. Окрасою залу є старовинне дзеркало в різьбленій дерев’яній рамі. Відреставрована плитка на підлозі збереглася ще з часів Терещенка. Прикрашають зал і величні вази з східним орнаментом.
Праворуч від залу знаходиться кімната, де раніше був кабінет мецената. Там збереглися дубові меблі родини Терещенків і старовинний австрійський сейф, який використовують до цього часу.
Двері з кабінету ведуть у пишно прикрашений золотом зал, стіни і стеля якого оброблені ліпниною.
Аварійний стан
Сьогодні історичний особняк потребує термінового ремонту і реставрації. Фасад обсипається і весь покритий тріщинами.
У багатьох приміщеннях завівся грибок, а до підвалів співробітники бібліотеки бояться заходити, оскільки стеля може обвалитися на голову.
“Вже багато разів зверталися і до Міністерства охорони здоров’я, і до столичної влади. Однак звідти лунає одна відповідь, що коштів на ремонт будівлі не передбачено. Підтримуємо особняк, як можемо, своїми силами”, – розповідає заслужений працівник культури України, генеральний директор бібліотеки Раїса Павленко.
За її словами, останній раз капітальний ремонт будівлі проводився в 1970-1971 роках, а фасад фарбували в 1994 році завдяки Марії Гаук з Канади.
