kiev-ukr.segodnya.ua
За статистикою, частота серцевих нападів і інсультів по понеділках підскакує в 2-3 рази. Але ж позаду вихідні, спокійні дні, і в перший робочий день відпочив організм повинен демонструвати повноту сил, бадьорість духу, грацію і свіжість. На ділі ж виявляється, що останні сили, бадьорість і свіжість ми втрачаємо саме на вихідних.
Тетяні трохи за 40, вона киянка, у неї доросла дочка, стабільна робота. Розповідає: чим ближче до вихідних, тим глибше її долає почуття занепокоєння. І начебто, зовнішніх ознак для цього немає: своя квартира, хороші відносини з шефом, нехай невеликий, але все ж депозит. У вихідні дні це саме занепокоєння переростає в постійну нудьгу, у неї все валиться з рук, вона не знає чим себе зайняти, у неї немає сил на зустрічі з друзями, її долає почуття “самотності і безпросвітної нудьги”, – як висловлюється сама Тетяна. У підсумку два вихідних дні вона проводить біля телевізора або комп’ютера, часто так і не знімаючи весь цей час піжами.
“На жаль, Тетяна не самотня. Багато моїх пацієнтів різного статусу і віку скаржаться, що ближче до вихідних у них починає частішати серцебиття, зростає паніка, інших долає стан пригніченості, нудьги, туги. Щоб якось послабити ці відчуття, вони постійно затівають дрібні ремонти в будинку, годинами бродять по торговим центрам, часто самі не розуміючи навіщо, беруть додаткову роботу або відправляються в офіс, вивчають екзотичні мови, скачуть з майстер-класу на майстер-клас, але ввечері знову зустрічаються з тією самою проблемою – порожнечею, зневірою, самотністю. А це і є та сама правда про їхнє життя”, – розповідає психотерапевт Олена Тищенко.
Синдромом вихідного дня називають стан, коли людина, активно зайнятий в робочі дні, не знає, чим зайнятися у вихідні.
“Синдромом вихідного дня” можуть страждати і сімейні пари, ті, чиї відносини часто мають поверховий або антагоністичний характер. “Там же, де теплоти і душевності немає, туга по глибоких, справжнім почуттям може розвинутися ще гостріше, ніж у ситуації повної самоти”, -вважає Тищенко. Особливо показовими в таких сім’ях стають свята.
“Я завжди намагаюся знайти якусь причину, щоб не залишитися вдома за святковим столом. Уже кілька років для мене це тягар. Мені нема про що розмовляти з дружиною, мені сумно в компанії моїх родичів, так навіщо мені зображати радість? Якщо ж мені не вдається втекти з таких посиденьок, то потім я почуваюся жахливо, самотньо, оточеним фальшю”, – ділиться Юрій.
“Підрахувати, скільки людей схильне синдрому, неможливо. Рідко хто звертається за допомогою до лікаря через те, що не може знайти собі місця у вільний час. Тим більше не стануть звертатися до психотерапевта, адже і діагнозу такого офіційно немає, а значить, що ж йому написати щось в картці?” – каже лікар-невропатолог Сергій Козлов.
У своїй оцінці поширеності цієї недуги Козлов виходить із статистики всіляких форм депресії, а тут, за його оцінкою, вже мова може йти майже про половину всього населення. “Аж до 60%, – уточнює він. – Серед моїх пацієнтів синдром майже завжди присутній, хоча і на тлі інших проблем”.
Психологи стверджують, що в буднях люди часто ховають життєві кризи, невдачі в особистому плані, відсутність мети, образу, депресії. А у вихідні дні з усім цим негативним набором зустрічаються. В першу чергу, радять експерти, треба, по можливості, відмовитися від того, що обтяжує: відносини, робота, сусіди, спогади… Далі – відшукати те, що дійсно подобається і приносить задоволення. Це може бути нове хобі. Воно повинно відволікати, розслабляти, приносити задоволення, допомагати реалізуватися творчо. Ще експерти рекомендують будувати плани, записувати свої бажання в спеціальний блокнот і періодично їх здійснювати. Також готуватися до вихідних – Квитки, домовитися про зустрічі, організувати пікнік, переглянути свою френд-стрічку в соціальній мережі і нарешті, зустрітися зі своїми віртуальними друзями або ж відвідати давніх приятелів. Викроювати час особисто для себе, не на те, що треба виконувати, а те, що може потішити душу або тіло. Зрештою, відвідати психолога, який зможе допомогти розібратися з тим, що ж мучить і підказати варіанти виходу з депресивного стану.
