biblioart-svit.blogspot.com
«Щасливий поет, що “не може втекти” від своєї пісні..»
Максим Рильський
1 грудня за григоріанським календарем 336-й день року. До кінця року залишається 30 днів.
Народне прислів’я стверджує, що грудень сумний у свято і в будень. І все ж, останній місяць року налаштовує нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде до літа.
У народі 1 грудня спостерігали за погодою і відзначали, скільки змін станеться протягом дня, стільки змін у погоді буде і протягом зими. Тож, спостережливим людям є робота.
За церковним календарем 1 грудня вшановують мучеників Платона і Романа та Закрея і Алфея.
Іменинники 1 грудня:
Платони і Романи.
1 грудня народилися:
1913 – Платон Воронько, український поет, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
1913 – Георгій Майборода, український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
1918 – Платон Майборода, український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
Події 1 грудня:
1991 – народ України своїм волевиявленням на референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України.
Більше 90 % відсотків з 32-х мільйонів громадян України взяли участь у Всеукраїнському референдумі, і висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України.
1 грудня відзначають:
- День працівників прокуратури
- Всесвітній День боротьби зі СНІДом
Чи знаєте ви, що:
Романс ”Ми підемо, де трави похилі” був написаний за десять хвилин. Слова Андрій Малишка написав на коробці з-під сигарет ”Казбек” за лічені хвилини, а Платон Майборода, який мешкав тоді в їхній квартирі, сів за рояль і почав імпровізувати мелодію. Пісня народилася так несподівано, що Малишко відвернувся до вікна й заплакав.
А «Київський вальс» своєю появою завдячує студентам Київського медичного інституту. Вони написали листа до Платона Майбороди і Андрія Малишка, де попросили написати пісню, присвячену квітучому Києву, яка б закарбувати в душі, коли вони, вже молоді лікарі, роз’їдуться по різних куточках країни. Саме студенти – медики й були першими слухачами і виконавцями пісні, що згодом набула повнокровного життя і стала однією з найулюбленіших пісень.
Випробувавши свій талант на «Київському вальсові» Платон Іларіонович пише “Колгоспний вальс”, “Білі каштани”, згодом “Студентський вальс”, “Друзі хороші мої”, “Дніпровські хвилі” та інші мелодії відомі не тільки в Україні, а й у багатьох державах світу, особливо там, де є великі українські громади: США, Канаді, Австралії, країнах Латинської Америки. Ці пісні нагадують українцям далекий рідний край, його природу і людей.
“Рідна країна”
