Костел Святого Олександра у Києві

Поляки-католики проживали в Києві ще в часи Київської Русі. Відповідно, будували вони і костели. Один був з 1799 року на Печерську. Після того, як його було знищено пожежею, поляки вирішили спорудити новий храм. Його зведення вони пов’язали з перемогою Олександром II над Наполеоном. Він схвалив прохання київських католиків про зведення нового костелу, однак з умовою, що храм мав називатися на честь святого Олександра.

Автором першого проекту був Пілор, домініканський зодчий, але його проект виявився занадто дорогим, тому київські католики замовили проект петербурзькому архітекторові Вісконті. Але і з ним не пощастило – його креслення були втрачені. Нарешті звернулися до професора Київського університету св. Володимира – Франца Меховича. Правда, інші джерела стверджують, що автором проекту костелу був Людвіг Станзані – архітектор, співавтор плану забудови Києва. Урочиста церемонія закладки храму відбулася 1817 р. Освятили костел тільки у 1842 році. Споруджували храм на гроші польських поміщиків Київської губернії. Ф. Мехович запропонував створити будівлю костелу в класичному стилі, у вигляді квадрата з куполом посередині, з боків розташував вежі, а головний фасад прикрасив 4-колонним портиком. Олександрівський костел відомий і тим, що в 1870 році у ньому хрестився майбутній художник Казимир Малевич. У костелі, крім релігійних обрядів, проходили меси і концерти духовної музики. Духовенство костьолу в 1888 році планувало розширити площу перед будівлею, але Міська Дума цю пропозицію відкинула. У 1910 році духовенство долучилося до реконструкції сусідньої вулиці – Трьохсвятительської.

У Києві наприкінці XIX ст. проживали близько 25 тис осіб римо-католицького віросповідання. У місті діяли будинкові костели при навчальних закладах – Перша чоловіча гімназія, Кадетський корпус, Інститут шляхетних дівчат. Але вони проіснували недовго. У свята біля храму Святого Олександра збиралося не менше католиків, ніж біля стін православного Софійського собору. У 1897 році більше тисячі прихожан звернулися з проханням про спорудження нового костелу в Либідській або Бульварній частині міста. Спочатку костел хотіли розмістити в садибі на Ковальській (нині вул. Горького / Антоновича). Садибу заповідав костелу Св. Олександра полковник Полянський. Однак садиба не підходила за розмірами (була замалою), тому її продали, а гроші з продажу направили на будівництво Миколаївського костьолу на вулиці Велика Васильківська. У 1917 році католики Києва відсвяткували 100 років із дня заснування Олександрівського костьолу. А через двадцять років у зв’язку з польським питанням радянська влада припинила існування парафії. З 1952 року в будівлі розміщувалися планетарій, філія історичної бібліотеки, республіканський Будинок наукового атеїзму та інші організації. У 1990 році будівлю повернули католицькій громаді, яка рестраврувала будівлю і повернула йому первинний вигляд.
Наразі спорудження використовують за прямим призначенням.