kiev-ukr.segodnya.ua
У Маріїнському парку в центрі столиці з’явилися 120 силуетів з фанери. Арт-інсталяція “Невидимки” була створена спеціально, щоб привернути увагу громадськості до проблеми торгівлі людьми і розповісти реальні історії тих, яким волею випадку довелося на якийсь час перетворитися на рабів.
Такі існують і їх чимало, стверджують представники міжнародної організації з питань міграції (МОМ) в Україні. Часто такі люди і їх горе залишаються невидимими для суспільства, а таких українців, починаючи з 1991 року, понад 120 тисяч осіб, заявляють представники МОМ і пояснюють – саме тому 120 фігур.
“Тут 54 жіночих силуету, 54 чоловічих і 12 дитячих. Це і є актуальна статистика. Адже і чоловіків, і жінок, які потрапляють в рабство, приблизно однакова кількість, а 10% від людей, що потрапили в біду, становлять діти. Фігури ж нам допоміг зробити людина, якій довелося самому бути рабом. Той поїхав до Росії, де йому пообіцяли хороші заробітки на будівництві, але замість цього відібрали документи і змусили безкоштовно працювати на господаря. Врятувавшись, і вже опинившись в Україні, він пройшов програму реінтеграції МОМ та відкрив своє столярну справу. Відкривати імені людини ми не маємо права, оскільки це конфіденційна інформація”, – розповів глава представництва МОМ в Україні Манфред Профазі.
На частині силуетів, розставлених в Маріїнському парку, написані історії конкретних людей, яким довелося стати рабами. Деякі з них:
ОЛЕГ, 37 років, будівельник. “Я багато років пропрацював у будівельній бригаді, але через кризу замовлень не стало і утримувати сім’ю я більше не міг. З другом пройшов співбесіду у фірмі, яка відправляла людей на роботу до Німеччини. Запропонували зарплату від 1500 євро, харчування, страховку. За оформлення документів заплатив 500 доларів, мені зробили чомусь польську візу. Кордон з Польщею переходили пішки, потім на автобусі відвезли до Берліна. Там змусили підписати договір, написаний німецькою, поселили в недобудованому спортивному комплексі. Замість ліжка – пінопласт, замість туалету – відро. Працювали по 12-15 годин на день. Одного разу прийшла господиня і сказала, що за нас заплатили величезні гроші і ми повинні їх відпрацювати і документи нам не повернуть, поки не відпрацюємо борг. Тільки через 5 місяців нам віддали папери, дали квитки на автобус Берлін-Варшава і по 60 євро. Це все”.
ІННА, 25 років, перукар. “У мене була онкологія. Мій колишній хлопець пообіцяв допомогти і організувати для мене лікування в Ізраїлі. Він узяв на себе витрати, пов’язані з моєю поїздкою. В Ізраїлі мене зустрів його знайомий і поселив в квартиру. На наступний день він прийшов і заявив, що мене йому продали для надання сексуальних послуг. Мої спроби пояснити, що я приїхала лікуватися, він побив мене і став возити по клієнтам. Через три тижні я втекла. Ховалася в під’їзді якогось будинку. До мене підійшов хлопець і запитав, чому я плачу. На наступний день він відвіз мене в аеропорт і купив мені квиток додому. Вже тут я звернулася в міліцію. Але я дуже боюся, що мої кривдники мене знайдуть”.
ІВАН, 6 років. “Я ніколи не ходив до школи. Батько віддав мене і сестричку тітці, яка змушувала нас жебракувати і била. Всі гроші вона забирала, а їли ми тільки те, що давали на вулиці люди. З вулиці нас забрав міліціонер і відправив до притулку”.
Тільки за січень – вересень 2014-го представництво міжнародної організації з питань міграції виявили 642 людини, які постраждали від торгівлі людьми з метою трудової та сексуальної експлуатації в 9 країнах світу.
Основною країною, куди потрапляють в рабство наші співвітчизники, залишається Росія. 80% постраждалих людей і звернулися за допомогою повернулися саме з цієї країни. З Польщі, Німеччини, Словаччини таких повернулося 15%.
Люди, які звернулися за допомогою в МОМ, піддавалися трудової експлуатації в сферах: будівництва, сільському господарстві, виробництві та сфері послуг. Більшість з них у віці до 35 років, шестеро неповнолітні. Характерною рисою є те, що 72% потерпілих мали вищу освіту, а половина від загальної кількості родом з областей.
Таку тенденцію експерти пов’язують з погіршенням економічної ситуації в країні і попереджають кожного, хто наважиться шукати гідного заробітку за кордоном:
– Обов’язково переконайтеся, що ваша робота за кордоном має законний статус. Ще до виїзду слід отримати робочу візу;
– Обов’язково звертайтеся в посольство за візою особисто;
– Будьте уважні з паспортом і нікому не віддавайте його в руки, окрім представників посольств, прикордонників;
– Зробіть ксерокопії всіх важливих документів і зберігайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів;
– Запишіть контактну інформацію організацій, які зможуть надати допомогу в разі неконтрольованої ситуації;
– Не виїжджати за кордон, поки не отримаєте чіткої інформації про місце роботи та проживання;
– Обов’язково ознайомтеся з правами мігрантів у країні призначення;
– Дізнайтеся про медичне обслуговування у роботодавця;
– Ознайомтеся з умовами договору.
Експерти стверджують: у більшості випадків в рабство вербують через особисті контакти або оголошення в місцевих газетах, в інтернеті. Відомі випадки, коли людей вербували в інших країнах на вокзалах, ринках. Середня ж тривалість рабства, в яке потрапляють українці, від 3 до 6 місяців. Як правило, після цього терміну людей відпускали або вони тікали самі.
“Україна незабаром може зіткнутися з посиленням цієї проблеми, у зв’язку з потоком біженців з східної частини країни і Криму. Приміщення особи є незахищеними, адже вони будуть шукати роботу, житло і можуть потрапити в руки до недобросовісних роботодавцям “, – припускає заступник міністра соціальної політики України Наталія Федорович.
Бути уважними при поїздці за кордон просять експерти і радять при найменшій підозрі дзвонити на Національну гарячу телефонну лінію з протидії торгівлі людьми за тел. 0-800-505-501 або ж на короткий номер 527 з мобільних телефонів.
Фігури ж, нагадують про небезпеку рабства, простоять у парку до 15 грудня. Там же можна прочитати більше особистих історій.
