Він зауважив, що вже неодноразово звертав увагу на серйозні законодавчі суперечності, у які вступає Постанова Кабміну про утворення Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» з чинним на сьогодні Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Крім того, навіть Міністерство юстиції України у своїх Висновках виступило проти «приватизаційної» версії створення суспільного телебачення та радіо.
«Водночас я чув на свою адресу, м’яко кажучи, неадекватну критику стосовно того, що створення суспільного телебачення відбудеться по-чесному і по-справедливому, і ні про яку приватизацію тут не йдеться. Натомість зміни до деяких законів України щодо суспільного телебачення і радіомовлення України, внесені одноосібно Головою Комітету з питань свободи слова та інформації В. Сюмар, теж підтверджують мої попередні застереження», – зазначив М. Томенко.
«Деякі норми у цих змінах є очевидними, їх пропонував і склад Комітету, який я свого часу очолював. Але, не вдаючись у деталі, найважливішими і принциповими є дві позиції: стосовно фінансування і майна Національної суспільної телерадіокомпанії України», – зазначає Микола Томенко.
Так, в частині джерел фінансування НСТУ пропонується запровадити абонентську плату (проти якої виступили більше 80% громадян), а також зберегти рекламні квоти, як і у комерційних каналів. «Тоді виникає питання: яка різниця між суспільним телебаченням і комерційними каналами?», – зауважує М. Томенко.
Але «найцікавіше», на його думку, – в блоці про майно НСТУ. Із закону пропонується вилучити норму про те, що «майно НСТУ є державною власністю». Також пропонується позбавити Кабінет Міністрів права «вилучати майно НСТУ, що не використовується, а також майно, що використовується не за призначенням». І найважливіше – рішення про відчуження майна, залежно від його вартості, зможуть прийматися кількома особами. Зокрема: правлінням НСТУ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ), наглядовою радою НСТУ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25% вартості активів), акціонером за поданням наглядової ради НСТУ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25% вартості активів).
«Отже, фактично, пропонується узаконити Національну суспільну телерадіокомпанію України у формі публічного акціонерного товариства, і як результат – дати можливість кільком людям продавати майно навіть без згоди наглядової ради, не те, що держави. А враховуючи нинішню оціночну вартість фондів та інших не матеріальних цінностей системи державного телебачення і радіомовлення, можна сказати, що готується не просто приватизація, а нахабна приватизація створеного українським суспільством телебачення і радіомовлення», – підсумував Микола Томенко.