У народі 14 січня колись говорили «Старий рік у ноги – Новий у пороги»

14 Січня 2015 09:01

elforsk.dk

elforsk.dk

«Не цураймося своєї мови… Цуратися мови — то цуратися народу… Хто зраджує й кидає свою рідну мову та переходить на чужу, той легко зрадить і батьківській вірі, і церкві, і зрештою стане безвірним та бездушним перекидьком»
Іван Огієнко
За церковним календарем 14 січня відзначають Новий рік за юліанським календарем та Обрізання Господнє. Цього дня вшановують правовірного Йосифа Обручника, царя Давида, брата Господнього Іакова, святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, мученика Василія Анкірського та святу Емілію, матір Василія Великого.
На восьмий день після Свого народження Ісус Христос за старозавітним законом прийняв обрізання, установлене для всіх немовлят чоловічої статі. Під час цього обряду Він отримав ім’я Ісус, як сказано було Архангелом Гавриїлом Пресвятій Діві Марії ще до Його народження.
У народі 14 січня колись говорили «Старий рік у ноги – Новий у пороги». І тому з цим днем було пов’язано багато різноманітних повір’їв і прикмет.
Зокрема, аби впродовж року були обновки, на старий Новий рік зазвичай одягали все нове, а інколи навіть одяг змінювали кілька разів. А для того, щоб на столі протягом року була смачна їжа, — готували різноманітні страви і серед них обов’язково було смажене порося.
Оскільки Василій Великий вважався покровителем землеробства, вдосвіта потрібно було засіяти збіжжям оселю. Здебільшого, це робили хлопчики, бо люди вірили, що вони приносять щастя, особливо Василі.
Підмічали цього дня і погоду. Якщо 14 січня вранці зійде сонечко – весь рік буде щасливий, якщо падатиме сніг, рік буде щедрим на врожай.
Іменинниками 14 січня є:
Василі, Григорії, Петри, Феодосії, Феодоти та Емілії.
14 січня народились:
1882 — Іван Огієнко (церковне ім’я Іларіон) — український церковний та громадський діяч, митрополит, мовознавець, історик церкви, педагог. Автор «Історія українського друкарства», «Історія української літературної мови», перекладів Біблії та Св. Письма українською мовою.
«Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив’язується він усією душею на ціле життя. А хто, буває, відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу…» (Іван Огієнко)
1855 — Опанас Сластіон (Сластьон), маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф і педагог.
1907 — Василь Комісаренко, український ендокринолог та патофізіолог, засновник української школи ендокринологів.
1937 — Євген Гуцало, український письменник. Автор кількох десятків збірок прози і поезії, публіцистики («Ментальність орди»).
Чи знаєте ви, що:
День соборності України, який ми відзначаємо 22 січня, свого часу був введений як державне свято саме з ініціативи Івана Огієнка.
Відома пісня «Не питай, чого в мене заплакані очі», яка давно стала народною, має автора — Івана Огієнка.
Іван Огієнко помер і похований у Канаді. Він заповів передати на батьківщину свою бібліотеку, але за умови, що Україна та українська церква стануть вільними. Проте, канадська сторона вважає, що умови для виконання заповіту ще не настали, а тому не поспішає повертати нам доробок ученого.