myokokogen.net
Петро Могила
За церковним календарем 23 січня вшановують святителя Григорія, єпископа Нисського, преподобного Дометіана, єпископа Мелітінського, святителя Феофана, священномученика Анатолія, преподобного Маркіяна та преподобного Павла Комельського.
У народі святителя Григорія називали Літоукажчиком, тому що природні явища цього дня вказували на погоду майбутнього літа.
Якщо у цей день буде іній на деревах і стогах, то літо буде мокрим і холодним. Якщо вітер дме з півдня — літо буде грозовим. Якщо наші пращури у цей день спостерігали іній, то вірили, що 15-16 червня буде дощ.
Іменинниками ж 23 січня є:
Григорій, Макар, Павло, Марко, Феофан
23 січня народились:
1848 — Богдан Ханенко (Чернігівська обл.) – промисловець, колекціонер, меценат. Відіграв важливу роль у створенні Київського художньо-промислового та наукового музею.
Події 23 січня:
2002 — 18-річний Руслан Пономарьов з Краматорська достроково став наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ
2005 — Інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка.
Чи знаєте ви, що:
Богдан Ханенко – людина, яка близько сорока років збирала твори світового мистецтва і подарувала Києву музей.
Народився він 1849 р. на Чернігівщині, де Ханенкам належали землі, подаровані ще гетьманом Кирилом Розумовським. Освіту отримав у Москві, на юридичному факультеті університету. 1975 року його обирають мировим суддею, він одружується на Варварі Терещенко, дочці відомого київського мецената Миколи Терещенка. Можливо, cаме молода дружина й пробудила в душі Богдана пристрасть до колекціонування. Спершу він збирав роботи давніх майстрів західних шкіл, потім, працюючи п’ять років у Варшаві, захопився збиранням скульптури, виробів художньої промисловості.
1881 року Богдан Іванович вийшов у відставку, і молоде подружжя поселилося в Києві. З 1889 року Б.Ханенко очолив управління справами Товариства заводів братів Терещенків, брав активну участь у всіх благодійних акціях тестя, продовжував збирати твори мистецтва і мріяв про музей, у залах якого можна було б розмістити зібрані скарби.
Питання про Міський музей у Київській Думі порушувалося ще з 1888 року, в 1894 р. було створено Комітет, що мав опікуватися його будівництвом. На першій же його нараді М.Терещенко заявив, що його родина дає на будівництво музею 50 тисяч карбованців, його підтримали інші члени Комітету, й одразу ж було зібрано капітал у 63 тис. крб.
Богдан Іванович активно почав працювати в Комітеті. Автором найкращого проекту, який відповідав рельєфним особливостям ділянки, яку виділило місто, став архітектор П.Бойцов. 21 вересня 1887 року урочисто заклали будівлю Міського музею. Його детальний проект розробили київські архітектори В.Миколаєв і В.Городецький. У серпні 1889 р. на першому поверсі вже працювала виставка, на якій було представлено колекцію В.Хвойди (понад 2000 експонатів), на придбання якої М.Терещенко пожертвував 5 тис. крб.
Богдан Іванович і Варвара Миколаївна передали музею зі своєї археологічної колекції 3145 предметів. Вони розв’язували як проектні, так і фінансові проблеми музею.
Коли навесні 1917 року Богдан Іванович тяжко захворів, то заповів усі свої капітали і колекції Художньо-промисловому музею за єдиної умови: музей повинен називатися «Зібрання Ханенка». Але Головосвіти вирішило, що «через відсутність у Ханенка революційних заслуг музей має носити ім’я когось більш достойного».
Лише 1988 року будівлю та інтер’єри на вулиці Терещенківській реставрували, і після тривалих років забуття музей має тепер ім’я тих, які його створили – Богдана та Варвари Ханенків. (газ. «Народне слово»)
