zdolbunivcity.net
З квітня комунальні тарифи підуть вгору. Газета «Хрещатик» вирішила розібратися, за що ми платимо.
Згідно із нормами Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП), здійснює державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках. Зокрема встановлює тарифи на теплову енергію, а також тарифи на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Згідно зі статтею 20 Закону «Про теплопостачання», тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Статтею 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» передбачено, що тарифи на комунальні послуги суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.
Слід зазначити, що близько 95 % вартості в тарифах на послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (без податку на додану вартість) становить тариф на теплову енергію. Решта — витрати на утримання абонентської служби, вартість холодної води (складова послуги з централізованого постачання гарячої води), послуги банків зі збору платежів від споживачів тощо.
З квітня 2015 року постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 584 граничний рівень ціни на природний газ для виробництва теплової енергії для потреб населення збільшено на 128,7 % і встановлено на рівні 2994,30 грн/тис. куб. м. А також відповідними постановами НКРЕКП з квітня 2015 року підвищена вартість виробництва теплової енергії ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС для потреб населення з урахуванням вказаних цін на природний газ.
За результатами проведеної роботи рівень середньозваженого тарифу на теплову енергію для потреб населення збільшився майже на 71,8 %: з 312,62 до 537,09 грн/Гкал (без ПДВ).
Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Володимир Євдокімов пояснює, що сплатити за комунальні послуги українцям допоможе держава. Для цього розроблено нові правила нарахування субсидій та компенсацій.
За що відповідає київська влада?
Міська влада не має жодного відношення до зростання тарифів на газ, опалення, гарячу та холодну воду. Забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення — це повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання на ринку енергетики та комунальних послуг, яка діє за дорученням Кабінету Міністрів України. Саме тому місто не впливає на ці тарифи. Рішення про підвищення вказаних вище тарифів приймається на державному рівні із урахуванням ціни на енергоносії.
Але все ж таки міська влада впливає на формування одного тарифу! Це тариф на утримання будинків та прибудинкової території (тобто квартплата).
«Тариф на квартплату — єдиний, формування якого залежить від міської влади, підвищуватися не буде. Це я можу точно сказати. Ми оптимізували роботу ЖЕКів, скоротили деякі витрати. У результаті кияни платитимуть за звичними для них цінами за прибирання будинків, чищення снігу, озеленення дворів тощо»,— заявив мер Києва Віталій Кличко.
Він також повідомив, що столична влада вже розробила інформацію щодо розрахунків і розпочала доводити її до киян через інформаційні дошки на будинках, сайти та інші інформаційні ресурси. Для того, щоби втримати цей тариф, було здійснено низку заходів. По-перше, столична влада оптимізувала роботу ЖЕКів: з близько 40 збиткових та неефективних організацій утворюється 10 конкурентоздатних підприємств. По-друге, скорочуються «роздуті» адміністративні витрати в ЖЕКах. Тобто ті витрати, які не йшли безпосередньо на послугу. Скорочено і кількість керівників ЖЕКів та їх заступників, службових авто для них, мобільний зв’язок, кабінети тощо.
Хто контролює оплату?
На сьогодні КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» забезпечує облік платежів, слідкує за рівнем нарахувань. В такий спосіб місто може контролювати дії монополістів та унеможливити будь-які зловживання з боку організацій-монополістів.
Це ж комунальне підприємство моніторить рівень проплат, який на сьогодні у столиці на досить високому рівні. Але в країні складні економічні умови, і борги по оплаті комунальних послуг все ж є. І це стає проблемою, яку треба вирішувати.
«З боржниками робота ведеться в індивідуальному порядку, враховуючи кожен конкретний випадок. Споживачам пропонується реструктуризація боргу або інші варіанти погашення. Методи стягнення боргу за рахунок приватного майна, житла або автівок у Києві не застосовуються. Міська влада наполягає, що існують альтернативні механізми роботи з боржниками»,— розповів «Хрещатику» заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
