За міською легендою, у 1960-ті роки генерал Шарль де Голль назвав Київ містом у парку. Сьогодні столиці більше пасує визначення “місто на парковці”.
Тротуари Хрещатика, де рік тому люди стояли з гаслами про європейське майбутнє, нині знову нагадують величезну стоянку. І схожа ситуація на багатьох інших вулицях столиці.
Київська влада обіцяє, що за наступні п’ять-шість років у сфері паркування поменшає корупції. Натомість значно побільшає організованості та самих паркомісць – у п’ять разів, до 125 тисяч. Але експерти і чиновники кажуть, що справа не лише в браку стоянок.
Половина проблеми – низька культура українських водіїв, впевнений київський активіст Олександр Тодорчук. Олександр – автор Facebook-сторінки “Герой парковки”, яка публікує фотографії, що висміюють недоладне паркування столичних автовласників.
За словами Олександра, в українців спрацьовує міфологізація Європи, коли багато хто вважає, ніби в країнах ЄС не паркуються на тротуарах і переходах, тому що там повно доступних парковок.
“Ми собі уявляємо, що в Європі парковка буде в тебе під носом. Тому в нас навіть ті парковки які є, вони іноді порожні, бо людям хочеться паркуватися прямо під домом або в парку”, – каже активіст.
Як підвищувати цю культуру, розповідає інший активіст, учасник Автомайдану Олександр Кравцов, який розвиває рух на підтримку електромобілів. Він виступає за активне спілкування пішоходів і водіїв та радить демонструвати автовласникам як хороші, так і погані приклади паркування, висміюючи останні. Як приклад наводить російський рух “Стоп хам”, учасники якого проводять з водіями-порушниками виховні бесіди, викладаючи відео на Youtube.
“Це питання часу. Зараз ми стаємо дуже комунікабельні. Ти кудись плюнеш – і потрапиш на знайомого свого знайомого по Фейсбуку”, – каже Олександр.
Але схоже, що лиха слава в інтернеті – єдине, що сьогодні загрожує порушникам правил. Юридична непокараність українських водіїв, які залишають машини будь-де, за словами мера Львова Андрія Садового, призводить до того, що на будівництво нових паркінгів бракує мотивації. Адже навіщо платити за стоянку, якщо автівку можна безкоштовно залишити на тротуарі?
Боротися з порушниками і виховувати їх мала б ДАІ, але дорожні інспектори скаржаться, що не завжди мають достатньо повноважень для цього. Даішник не може накласти штраф на машину, в якій немає водія. Евакуатори нині заборонені. А зміни до Правил дорожнього руху дозволяють легковикам паркуватися на тротуарі, якщо там залишається два метри для проходу пішоходів.
У київському ДАІ кажуть, що за два перші місяці 2015 року оштрафували за неправильну стоянку понад 1400 порушників. У середньому виходить лише по 23 водії на день, тоді як насправді порушень явно більше.
Депутат Київради від “Самопомочі” Максим Гапчук радить пішоходам, які стикаються з грубим порушенням правил паркування, частіше викликати ДАІ, і каже, що сам востаннє робив так на вулиці Городецького в самому центрі, де автомобіль припаркувався прямо на “зебрі”.
“Ми утримуємо дуже багато держслужбовців і силових структур за свої податки. Якщо ми не будемо розуміти, що це найняті працівники і вони мусять це робити, то треба скасовувати ці закони”, – каже депутат.
Олександр Кравцов, активіст електромобільного руху, дотримається схожої думки і покладає надії на нову патрульну службу, яка має запрацювати в Києві влітку.
“Нас надихають, що вона буде зовсім інша – чесна, “грузинська”, – каже пан Кравцов. – Якщо я повірю влітку в цю чесну поліцію і якщо мої права будуть порушувати, я викликатиму поліцейського. Треба на боятися витрачати свій час, щоб організовувати простір довкола себе”.
ВВС Україна запитала заступницю міністра МВС Еку Згуладзе, чи будуть нові правоохоронці боротися з незаконним паркуванням у столиці. “З одного боку, справді є проблеми з паркуванням, – визнала пані Згуладзе. – З іншого боку, немає альтернативних паркувальних місць. Тому треба до цього питання підійти і з організаційної точки зору, а не лише з репресивної. Забороняти – це одне, але ж ці машини не можуть висіти в повітрі”.
Тим, щоб машини законно стояли на землі, а не “висіли в повітрі”, опікується установа “Київтранспарксервіс”, яка підпорядковується КМДА. Її назва натякає на послуги, які це комунальне підприємство має надавати власникам автомобілів. Однак рівнем цих послуг задоволені не всі.
Максим Гапчук говорить про фінансову непрозорість “Київтранспарксервісу”. Він каже, що щодня через це підприємство, яке за останні вісім місяців поміняло трьох очільників, проходить півмільйона не врахованих в бюджеті міста гривень. “Тому звісно, ніхто не хоче ламати ці тіньові потоки. Простіше їх осідлати і контролювати”, – каже депутат міськради.
ВВС Україна попросила нового директора “Київтранспарксервісу” Володимира Першина прокоментувати це висловлювання депутата. У письмовій відповіді чиновник запевнив, що підприємство “бачить проблему і вживає всіх можливих заходів для боротьби з нею”.
Ще в лютому пан Першин, заявив, що минулого року, за попереднього керівництва, підприємство витратило 863 тисячі гривень на виготовлення паркувальних талонів, заплативши за них ціну, що майже в півтора рази вища за ринкову. На запитання ВВС Україна, чи отримала ця справа продовження в правоохоронних органах, у “Київтранспарксервісі” відповіли, що перевищення витрат було пов’язано з застосуванням дорожчого матеріалу і технології, у використання яких не було необхідності. “Законодавству це не суперечить, і може бути кваліфіковане як недбале виконання своїх обов’язків”, – пояснили в КП.
Пан Першин також оголосив, що в результаті перевірок звільнив з посади начальника служби паркування, декількох начальників районних служб і 16 паркувальників. Останніх ловили на тому, що вони не давали водіям чеків, а в деяких випадках передавали свою форму стороннім людям.
І активісти, і політики, і представники “Київтранспарксервісу” кажуть, аби зменшити корупцію, пов’язану з паркуванням, потрібно відмовитися від готівки під час оплати стоянки. Київська “Самопоміч” навіть випустила агітку для водіїв з гаслом “Не платіть паркувальникам готівкою”. У ній нагадується, що є три способи оплатити свою стоянку, не передаючи гривні до рук паркувальника. Це талони фіксованої вартості, мобільне паркування і паркомати, які, до речі, далеко не завжди працюють.
Проте у “Київтранспарку” кажуть, що майже половина водіїв не лише самі дають паркувальникам готівку навіть там, де є паркомати, а й не вимагають жодних документів, які підтверджують оплату.
Невдовзі все має помінятися, запевняє київська влада. У січні столиця затвердила нову концепцію розвитку паркувального простору, яка передбачає, що паркувальники більше не зможуть приймати готівку від водіїв. Натомість вони будуть контролювати оплату, фотографувати автомобілі порушників і виписувати штрафи навіть за відсутності водія.
У концепції також йдеться про створення нових парковок, перехоплювальних стоянок біля вузлів громадського транспорту, будівництво надземних і підземних паркінгів у центрі міста, встановлення обмежувальних стовпчиків на тротуарах.
Серед інших нововведень, які планується зробити до 2020 року, – повернути евакуатори і блокіратори коліс, зробити тарифи на паркування гнучкішими і навіть обладнати 5% місць для зарядки електромобілів, зробивши стоянки для них безплатними. Деякі з цих норм, застерігають київські урядовці, зможуть запрацювати лише після змін до законодавства.
Проти ухвалення документа виступила фракція “Самопомочі” у Київраді. За словами Максима Гапчука, концепція на три чверті повторює попередню програму, розроблену в Києві два роки тому і досі не виконану.
Пана Гапчука також непокоїть, що нова програма дозволяє залучати до розбудови паркувального простору інвесторів, однак не прописує чітких умов такого залучення.
“Ми побоюємося, що це може бути приватизація цього бізнесу прибічниками нинішньої влади, тому ми голосували проти”, – каже депутат Київради, пояснюючи, що під владою має на увазі її виконавчу гілку.
У КМДА тим часом упевнені, що інвестори допоможуть з будівництвом нових об’єктів інфраструктури і встановленням паркоматів.
Громадський активіст Олександр Тодійчук підтримує концепцію і каже, що вона містить “гарні ідеї”, наприклад, безкоштовну парковку для електромобілів. Але чи вірить він у те, що концепція справді запрацює?
“Мені зараз хочеться вірити у все. Але як з глобальними реформами в країні, так і в цій сфері, в мене є сумніви, що влада готова щось реформувати і йти на поступки власним інтересам, – каже автомайданівець. – Тому концепція, як і всі закони в країні, запрацює лише тоді, коли громадяни самі будуть знати їх і впевнено вимагати їхнього дотримання”.