Микола Томенко: Історичне минуле має стати нашим союзником, а не ворогом

18 Квітня 2015 09:26
kplavra.kiev.ua

kplavra.kiev.ua

Про це сказав народний депутат Микола Томенко сьогодні під час урочистого відкриття після тривалої реставрації Великої лаврської дзвіниці XVIII ст.

«У справі популяризації української культури та вивчення правдивої, об’єктивної історії дуже важливо розуміти, що завдання сучасного покоління – не розгорнути війну проти свого минулого, а зробити його нашим союзником, помічником у творенні сучасності. Саме такий принцип дасть можливість не розділити Україну в черговий раз за поколіннями, регіонами чи переконаннями, а об’єднати її», – зазначив М. Томенко.

Він зауважив, що саме на прикладі відродження пам’яток Києво-Печерської лаври є прагнення дотриматись саме такої точки зору. «Так, нещодавно громадськість повернула до лаври Тараса Шевченка, встановивши пам’ятний знак на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих. І ця ідея була добре сприйнята суспільством. Тепер – реставрація цієї дзвіниці, яка дасть можливість кожному киянину чи гостю української столиці помилуватися Києвом і побувати на колись найвищий точці столиці», – сказав Микола Томенко.

Але крім власне туристичного значення, реставрація дзвіниці та відновлення повноцінних екскурсій не менш важливі і з точки зору просвітницько-повчальної місії, зауважив народний депутат. Адже тепер можна подивитися на те, як сучасне покоління сплюндрувало значну частину історико-культурного обличчя великого Києва.

«Щоб зупинити подальше знищення історичного Києва, можливо, варто було би повести з екскурсією на Велику лаврську дзвіницю усіх урядовців, чиновників, народних депутатів і депутатів Київради, які би, ухвалюючи чергове рішення про забудову, зокрема, в історичній частині Києва, розуміли, що на них – велика відповідальність перед історією», – зазначив М. Томенко.

Довідково

iloveukraine.com.ua

iloveukraine.com.ua

Велика лаврська дзвіниця колись – найвища будівля Києва. Була побудована у 1731-1745 рр. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм.

Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині – 8 м. Кожний ярус дзвіниці має своє оздоблення та призначення.

Під час Другої світової війни Велика лаврська дзвіниця зазнала значних пошкоджень. Реставраційні роботи тривали п’ять років і були завершені у 1961 році. Під час реставрації на позолоту бані використано майже 3,5 кг золота 96 проби. Протягом свого 250-річного існування дзвіницю неодноразово ремонтували, про що свідчать дати над її дверними отворами. У 2010 р. в зв’язку з аварійним станом дзвіниці розпочалася її реставрація, під час якої було укріплено цегляну кладку колон і карнизів, підсилено металеві балки третього ярусу, відреставровано хрест дзвіниці, відновлено ікони на барабані дзвіниці, керамічні капітелі, аттик, вінцевий карниз. 19 серпня 2014 р. на третій ярус був піднятий і встановлений 7-тонний дзвін «Всіх Святих».

На дзвіницю можна піднятися, подолавши 374 сходинки, та з висоти пташиного польоту насолодитися чудовою панорамою Києва.