upload.wikimedia.org
У розкішних інтер’єрах старовинного особняка, в оточенні творів класичного мистецтва, з’явилися незвичайні гості — кавалери й дами у костюмах XIV-початку XX століття. Про це пише газета «Хрещатик».
«Сім років тому я пішла на історичні танці і мені знадобився відповідний костюм для заходів, але в Україні дуже важко було знайти того, хто його зміг би пошити. Довелося шукати інформацію і опановувати історію моди, шити самотужки,— розповіла «Хрещатику» дизайнер «Десятого королівства» Катерина Ляшенко.— За цей час пошила понад сто костюмів — на замовлення, а також для театру історичного танцю Al’entrada. У нас — між театром і музеєм — вже були спільні проекти, цього разу я запропонувала зробити окрему виставку історичного костюму. При створенні реконструкцій опиралася переважно на картини з різних музеїв, використовуючи одне або декілька зображень. Хочу познайомити з історією моди інших, щоб люди могли на власні очі побачити, що було модно в різні періоди, як змінювалася мода, і чим відрізняється, наприклад, рококо від бароко». За її словами, найскладніше — знайти потрібні матеріали, які, звісно, відрізняються від тогочасних.
Музейні співробітники до спільного проекту здійснили ціле дослідження окремих творів музею, звертаючи увагу на зображені костюми. Подекуди це навіть допомогло по-новому атрибутувати твори. Наприклад, відомий портрет інфанти Маргарити Австрійської (таке ж зображення в повний зріст є в мадрідському музеї Прада) не могло належати пензлю Дієго Веласкеса. В рік її заручин, для яких і пошили сукню «грандінфанта», митець вже полишив цей світ, а картини, ймовірно, написав його учень Хуан Батіста Мартінес дель Масо.Відвідувачі мають змогу роздивитися вбрання середньовіччя — чоловічі і жіночі бургундські та геральдичні костюми, обладунок вершника, а також вбрання епохи Відродження, коли моду задавала Італія (венеціанки, Дюрер з панянками), а потім Іспанія. У XVII-XVIII століттях законодавицею моди була Франція, це бароко (герцог Бекінгем з двома панянками) та рококо. А XIX століття представлено ампіром, турнюром, модерном та вікторіанським стилем. Є й військове. «Мій найулюбленіший костюм — вбрання англійської королеви Єлизавети І кінця XVI століття,— говорить Катерина Ляшенко.— Йому притаманний вузький ліф, що робить талію тонкою, величезні коміри та декор, які відвертали увагу від обличчя». Щоб вдягнутися чи роздягнутися, королеві потрібні були аж дві фрейліни. Як виглядають елементи цього туалету, показують фотографії на першому поверсі.
«Були деякі експонати, коли завдяки датуванню костюмів, деталям туалету вдалося встановити і точнішу дату написання портрета,— зазначила співкуратор виставки Олександра Сакорська.— Багато термінів нам довелося перекладати з сучасних іноземних досліджень, бо українських відповідників не було. Також на першому поверсі спеціально до проекту ми представили кілька творів з фондів музею, відповідних до країн і епох костюмів».
Під час виставки плануються лекції та кураторські екскурсії, а завершиться вона урочистою церемонією закриття з пізнавальним перформансом.
Коли: до 7 червня з 10.30 до 17.30, пн, вт — вихідні
Де: Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17, тел. (044) 235-32-90
Вартість квитка: 20 грн, студентам — 10 грн, школярам і пенсіонерам — 5 грн.
