slovoidilo.ua
Якість питної води в Україні залишає бажати кращого. Б’є по «прозорій» скид забруднених стічних вод. Однак, про модернізацію каналізаційних споруд поки не йдеться – парламентарі роблять ставку на визначення правил приймання стоків.
Попри те, що виконання Загальнодержавної програми «Питна вода України» ніхто не відміняв, якість вітчизняної «прозорої» залишається незадовільною. Принаймні про це йдеться в останній Національній доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, оприлюдненій Мінрегіоном наприкінці 2014 року.
«Якість води основних джерел централізованого водопостачання не можна визнати задовільною» – констатується документом. Станом на 1 січня 2014 року, у більше ніж 90% контрольних створів фіксувалися перевищення нормативних значень вмісту забруднюючих речовин або показників фізико-хімічного стану поверхневих вод (згідно з СанПиН 4036-88).
При цьому, основними причинами забруднення поверхневих вод, якими забезпечується 80% питного водопостачання країни, є скид забруднених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації, а також надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь.
Так, у 2013 році із загального обсягу скинутих у водні об’єкти стічних вод (7440 млн куб. м) забруднені складали 23% (1717 млн куб. м), нормативно-очищені – 20% (1477 млн куб. м), нормативно-чисті без очистки – 57% (4246 млн куб. м).
Таке співвідношення пояснюється, перш за все, низькою якістю очищення стічних вод, яка у свою чергу зумовлена тим, що вже декілька років поспіль у більшій частині областей понад половини існуючих очисних споруд потребують реконструкції. До прикладу, у 11 областях цей показник знаходиться у межах 70-80%.
До того ж, каналізаційне насосне обладнання та мережі також суттєво не модернізуються. У 2013 році заміни потребувало понад 33% насосного обладнання та майже 38% каналізаційних мереж, що мало відрізняється від показників 2012 року.
Поряд з цим, будівництво і реконструкція водопровідних та каналізаційних очисних споруд була одним із пріоритетних завдань на другому етапі (2011-2015 рр.) реалізації Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 рр.
Чиновники стверджують – забракло коштів. Із державного бюджету, який є основним джерелом фінансування відповідних робіт, на реалізацію цієї програми останні кілька років кошти взагалі не виділялися.
Водночас усі розуміють, що з якістю питного водопостачання потрібно щось робити, адже її зниження створює серйозну небезпеку для здоров’я населення, обумовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних і мутагенних факторів.
Так, кілька днів тому уряд запропонував на розгляд парламенту зміни до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». Ні, Кабінет Міністрів не згадує про модернізацію очисних споруд, заміну насосного обладнання та мереж – він робить ставку на визначення правил приймання стічних вод.
Свіжозареєстрованим законопроектом №2772 передбачається:
– надання повноважень органам місцевого самоврядування розробляти та затверджувати місцеві правила приймання стічних вод, визначати розмір плати, яка справляється за понаднормативні скиди промислових та інших стічних вод до систем централізованого водовідведення;
– надання повноважень Мінрегіону затверджувати Правила приймання стічних вод та порядок визначення розміру плати, яка справляється за понаднормативні скиди;
– визначення суб’єктів відносин у сфері питної води, питного водопостачання та централізованого водовідведення;
– вимоги до місцевих правил приймання стічних вод.
Примітно, останнє пропонується викласти у новій статті 13 Закону. Зокрема, визначити, що:
– вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту установлюються місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.
– ці правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, яка справляється за понаднормативні скиди промислових та інших стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
– у разі коли відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
– орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил.
– місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб’єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, яка справляється із суб’єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення і порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення цих мереж, споруд, устаткування, що спричинені їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.
– місцеві правила не можуть передбачати обов’язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, щодо видачі зазначених документів.
На думку уряду, прийняття цього документу дозволить запобігти порушенням у роботі мереж і споруд каналізації в населених пунктах України, підвищити ефективність роботи цих споруд, безпеку їх експлуатації та забезпечити охорону навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств.
Станеться так чи ні? – чекатимемо реакції від парламентарів. Однак, вже зараз можна сказати, що навіть за оптимістичним сценарієм, прийняття таких змін не вирішить усіх проблем якості української води.
