yak-prosto.com
Є два способи стати більш стійким. Перший – це внутрішній діалог, другий – це розумові вправи.
Якщо вас спіткала велика невдача, наслідуйте мудру пораду психолога Мартіна Селігмана зі статті “У війні перемагають сильні духом”. Говоріть самі з собою. Усвідомлено втручайтеся в хід власних думок і встаньте на боротьбу з “негативними переживаннями”. Киньте виклик песимізму і замініть його оптимістичним напором.
inc.com
Але, на щастя, великі невдачі відбуваються в житті не так часто. Та що зробити, щоби без проблем відновитися після дрібних неприємностей (які зустрічаються найчастіше), дратівливих моментів і проблем, що стали звичною рутиною? Відповіддю знову ж буде стійкість, але іншого характеру. Вам потрібно виховувати свій мозок.
Механізм того, як наш мозок справляється з масою щоденних стресів, які постійно накопичуються, працює вельми специфічно. Але, доклавши певних зусиль, ви зможете підвищити його здатність відновлюватися після життєвих негараздів і стресів.
Іноді ми засмучуємося так сильно, що говоримо або робимо щось таке, про що потім щиро шкодуємо (з ким подібне не траплялося?!). Це явна ознака того, що наше мигдалеподібне тіло – радар, що сповіщає мозок про небезпеку, його ділянка, що відповідає за реакцію “бий-біжи”, – перехопило центральне управління у префронтальної кори головного мозку. Нейронний секрет стійкості полягає в тому, наскільки швидко ми повернемося в нормальний стан.
Як виявив вчений-невролог з Вісконсинського університету Річард Девідсон, схема, яка повертає нас у стан повної працездатності та концентрації після атаки мигдалеподібного тіла, розташована в лівій частині префронтальної області. Також він з’ясував, що коли ми засмучені, у нас підвищується активність протилежного, правого боку префронтальної області. Кожен з нас характеризується різним співвідношенням право- і лівобічної активності, яка і є вирішальним чинником у повсякденних перепадах настрою. Якщо переважає правий бік, ми більше засмучуємося, якщо лівий – ми швидко відновлюємось після стресів і різних неприємностей.
Для вирішення подібних проблем на робочому місці Девідсон об’єднав свої зусилля з гендиректором біотехнологічного стартапу, де цілодобово кипіла напружена робота, а також з Йоном Кабат-Цинном з Медичної школи Массачусетського університету. Кабат-Цинн запропонував співробітникам фірми вправу для тренування уваги, яка навчає мозок реєструвати все, що відбувається в даний момент з повною концентрацією, але без емоційного реагування.
Вправа досить проста:
- Знайдіть тихе, відокремлене місце, де вас ніхто не буде відволікати протягом декількох хвилин, – наприклад, закрийте двері у свій кабінет і переведіть телефон в безшумний режим.
- Сядьте зручно, тримайте спину прямо, але розслаблено.
- Зосередьтеся на своєму диханні, відчувайте кожен вдих, видих і новий вдих.
- Не оцінюйте своє дихання і не намагайтеся щось у ньому змінити.
- Звертайте увагу на все, що приходить вам у голову і відволікає вас: думки, звуки, що завгодно. Почекайте, коли все це закінчиться, і знову сконцентруйтеся на диханні.
Через вісім тижнів при тридцяти хвилинах щоденної практики співробітники змістили акцент з правого боку, підтримуючого стрес, на лівий, більш витривалий бік. Більше того, вони розповідали, що за цей час згадали те, чим їм спочатку подобалася їхня робота – тобто відкрили джерело своєї первісної енергії.
Для досягнення повного ефекту найкраще тренуватися протягом 20-30 хвилин в кожен день; сприймайте це як щоденні вправи для мозку. Корисними можуть бути також команди коуча, але все ж найголовніше – знайти необхідний час у своєму щоденному розкладі. (Є навіть такі інструкції, які дозволяють використовувати час за кермом для виконання схожих вправ.)
Подібні практики поступово завойовують довіру в прагматичних управлінців. Є кілька центрів, де навчання цій техніці пристосоване до світу великого бізнесу: від фешенебельних курортів, на кшталт Miraval, до програм усвідомленого керівництва в Медичній школі при Массачусетському університеті. Корпоративний Університет Google пропонує подібний курс своїм співробітникам вже багато років.
Чому б і вам не спробувати налагодити механізм витривалості мозку за допомогою подібних практик? Стрес може впливати на високоефективних керівників вельми непомітно. Річард Бояціс та Анні Маккі для діагностики стресу пропонують задати самому собі такі питання: “Чи немає у мене незрозумілого відчуття неспокою, дискомфорту? Чи не перестав я відчувати, що життя прекрасне (що набагато краще, ніж просто “стерпне”)?” Тренування і практики можуть привести ваш мозок до гармонії.
Джерело: via
