Як відомо, Кабінет Міністрів ухвалив рішення звільнити голову Держагентства з управління зоною відчуження Юрія Антіпова, пояснюючи це зверненням Європейського банку реконструкції та розвитку, а також фактами невиконання доручень Уряду.
Історія з діяльністю цього, тепер вже чергового колишнього керівника зони відчуження, що прийшов на посаду у травні цього року разом з групою одеських бізнесменів, які почали активно змінювати правила поведінки і змушувати всі об’єкти господарювання включно з міжнародними організаціями “жити по-новому”, є сумною.
До мене як до Голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи неодноразово зверталась велика кількість професіоналів, які своє життя присвятили Чорнобилю. Зокрема, колишній директор ЧАЕС Сергій Парашин, начальник відділу з питань ЧАЕС та поводження з відпрацьованим ядерним паливом Управління з питань реалізації Чорнобильських програм Державного агентства України з управління зоною відчуження Ю. Гнилицький та інші, претензії яких, в основному, зводились до наступного: у керівництві зоною відчуження з’явилися дилетанти, але це – найменша біда, бо їх можна було би навчити. Найбільшою бідою вони називали те, що певна група “товаришів” із статусом “смотрящих” вирішили завести в Чорнобильську зону власний бізнес і обкласти неформальним податком усіх, хто там працює.
Для того, щоб це реалізувати, була зроблена низка анонімних звернень до правоохоронців, які радо почали виконувати поставлені перед ними завдання: у багатьох керівників підприємств, що працюють у зоні відчуження, були проведені фактично незаконні обшуки та почався здійснюватися тиск для того, щоб вони почали “ділитися” з “новими” керівниками.
Критична ситуація, яка могла призвести до зриву планів і графіків виконання робіт з будівництва та введення в експлуатацію об’єктів, зокрема, добудови стратегічного об’єкту “Укриття-2”, змусила мене звернутися до найвищих посадових осіб країни, починаючи від Уряду і закінчуючи Секретарем РНБО.
Треба віддати належне тому, що і громадськість, яка працює сьогодні в Чорнобильській зоні, вирішила не мовчати. В результаті ця конфліктна ситуація стала відомою не лише в Україні, а і у світі і призвела до того, що президент ЄБРР Сума Чакрабарті звернувся до Президента України та Прем’єр-міністра з тим, що у разі, якщо і надалі “смотрящие” будуть керувати міжнародними проектами у зоні відчуження, то стане питання про неможливість виконання зобов’язань міжнародними країнами-донорами та загроза зриву виконання міжнародних договорів.
Отож, така ситуація змусила Уряд відправити у відставку голову Держагентства з управління зоною відчуження Ю. Антіпова. Водночас виникає ціла низка питань, на які немає відповіді.
- Як відбувався відбір і ХТО РЕКОМЕНДУВАВ АНТІПОВА на цю посаду?
- Чому правоохоронні органи на місцевому рівні швидко почали виконувати вказівки неофіційних “смотрящих” зони відчуження?
- Чому, знаючи ситуацію, жоден із відомих політиків чи державних діячів не відреагував на неї, аж поки міжнародні структури не заявили про факти корупції?
З огляду на це я як Голова парламентського Комітету звернувся до Генерального прокурора та Служби безпеки України з вимогою розслідувати ситуацію, що склалася у Чорнобильській зоні відчуження, щоб зрозуміти природу цієї спроби провести корупційну оборудку міжнародного значення, а також розслідувати не лише діяльність офіційного керівника Держагентства, а і усіх “смотрящих”, які намагалися нав’язати свої корупційні правила поведінки у зоні відчуження.
Крім того, переконаний, що чергове призначення в сфері екологічної політики, яке відбулося кулуарно чи за квотами партій або олігархічних груп, підтверджує, що треба зупинити такий підхід, який може призвести не лише до проблем в Чорнобильській зоні, а й до міжнародних скандалів.
Кандидати на посади такого рівня мусять проходити конкурс, бути професійно підготовленими і незалежними від бізнесових чи партійних зобов’язань.