Останніми днями активно ведеться дискусія стосовно можливості зміни складу коаліції та, відповідно – нового уряду.
Це пов’язано з формальною причиною – закінченням 11 грудня терміну Програми діяльності нинішнього Кабінету Міністрів – та з суспільно-політичною підставою – фантастично низькою підтримкою діяльності прем’єр-міністра А. Яценюка та політичної сили “Народний фронт”, яку він очолює.
Захисники подальшого перебування Яценюка на посаді прем’єр-міністра вибудували цікаву систему захисту.
А. Яценюк та його команда виходять з позиції політичного шантажу: мовляв, якщо Уряд Яценюка буде відправлений у відставку, то “Народний фронт” вийде з коаліції. А без “Народного фронту” нова коаліція у нинішньому парламенті у складі 226 осіб не може бути сформована, оскільки коаліційна угода передбачає зобов’язання не включати до складу коаліції тих депутатів, що голосували за “диктаторські закони” 16 січня. Отож, фракція “Опозиційний блок”, групи “Воля народу” та “Відродження” за визначенням не можуть бути суб’єктами утворення парламентської коаліції.
Таким чином, виникає патова ситуація: якщо “Народний фронт” не братиме участі у створенні нової коаліції (а, нагадаю, фракція Радикальної партії Ляшка вже вийшла зі складу коаліції), то сума голосів БПП (139 депутатів) та їхніх ймовірних партнерів – “Самопомочі” (26 депутатів) та “Батьківщини” (19 депутатів) – ніяк не набере 226 голосів.
За таких обставин, коли вся фракція “Народного фронту” відмовиться від участі у коаліції, цілком очевидно, що нова коаліція не буде створена протягом 30 днів, а це автоматично означатиме дострокові парламентські вибори.
Водночас усі представники влади, починаючи від Президента, вважають дострокові вибори шкідливими і такими, що “грають на руку” всім ворогам України, починаючи від сепаратистів і закінчуючи Путіним.
Отож, загально ситуація виглядає таким чином: оскільки лідер “Народного фронту”, нинішній прем’єр-міністр поставив фактичний ультиматум “Або я, або дострокові вибори”, а ці вибори, в свою чергу, сприймаються владою як “російський сценарій” і можлива дестабілізація в умовах напіввійськового стану в Україні, то і виходить, що погрози Путіним, Росією та сепаратистами сьогодні захищають Арсенія Яценюка на посаді прем’єр-міністра.
Адже, на превеликий жаль для абсолютної більшості громадян, керівництво держави і значна кількість представників нинішньої коаліції поки що обирають менше зло: мовляв, хай Яценюк і далі мучить український народ, тільки би не було дострокових виборів!
