Декілька слів про образи і про те, що вони означають
Кретин
Якби століть п’ять-шість тому ви звернулися до жителів французьких Альп: «Привіт, кретини!», ніхто вас в прірву за це не скинув. А чого ображатися — на місцевому діалекті слово cretin переводилося як «християнин». Так було до тих пір, поки не стали помічати, що серед альпійських кретинів частенько зустрічаються люди розумово відсталі з характерним зобом на шиї. Лікарі при описі хвороби вирішили не винаходити нічого нового, і скористалися словом «кретин». Так альпійські «християни» стали «слабоумними».
Ідіот
В Стародавній Греції це слово означало «приватна особа», «окремий, відособлений чоловік». Не секрет, що стародавні греки ставилися до громадського життя дуже відповідально і називали себе «політес». Тих же, хто від участі в політиці ухилявся (наприклад, не ходив на голосування), називали «ідіотес» (тобто, зайнятим тільки своїми особистими вузькими інтересами). Природно, «ідіотів» свідомі громадяни не поважали. І вже у римлян латинське idiota стало означати тільки «неук, невіглас».
Дурень
У документах XV–XVII ст. це слово зустрічається в якості імені. І іменуються так аж ніяк не холопи, а люди цілком солідні — «Князь Федір Семенович Дурень Кемскій», «Князь Іван Іванович Бородатий Дурень Засекін», «московський дяк Дурень Мишурин». З тих же часів починаються і незліченні «дурні» прізвища — Дуров, Дурнів, Дурново…
А справа в тому, що слово «дурень» часто використовувалося в якості другого нецерковного імені. У старі часи було популярно давати дитині друге ім’я з метою обдурити злих духів — мовляв, що з дурня взяти?
Лох
Це досить популярне нині слівце два століття тому було в ходу тільки у жителів російської півночі і називали їм не людей, а рибу. Відомо, що лосось до місця нересту йде мужньо і наполегливо. Після нересту риба втрачає останні сили (як говорили раніше «облоховивається») і буквально зноситься вниз за течією. А там її чекають хитрі рибаки і беруть, як то кажуть, голими руками.
Поступово це слово перейшло з народної мови в жаргон бродячих торговців. «Лохом» вони прозвали мужичка-селянина, який приїжджав із села в місто, і якого було легко надути.
Шантрапа
Не всі французи дісталися до Франції. Багатьох, взятих у полон, російські дворяни влаштували до себе на службу. Для жнив вони, звичайно, не годилися, а ось як гувернери, вчителі та керівники кріпосних театрів припали до речі. Надісланих на кастинг мужичків вони экзаменували і, якщо талантів у претендента не бачили, махали рукою і говорили «Сhantra pas» («до співу не придатний»).
Мимра
«Мимра» — комі-перм’яцький слово і воно перекладається як «похмурий». Потрапивши в російську мову, воно стало означати насамперед нетовариськість, людину-домосіда. Поступово «мимрою» стали називати і просто відлюдника, нудного, сірого і похмурого.
Сволота
«Сволочаті» — по-древнерусські те ж саме, що і «сволаківать». Тому сволотою спочатку називали усіляке сміття, який згрібали в купу. З часом цим словом стали визначати будь-який натовп, що зібрався в одному місці. І вже потім їм стали іменувати усілякий мерзенний люд — алкашів, злодюжок, бродяг.
Покидьок
Ще одне слово, яке спочатку існувало виключно у множині. Інакше і бути не могло, так як «покидьками» називали залишки рідини, яка залишалася на дні разом з осадом.
А так як по корчмах і шинках частенько шлявся всякий набрід, що допивав каламутні залишки алкоголю за іншими відвідувачами, то незабаром слово «покидьки» перейшло на них.
Мерзотник
Етимологія «мерзотника» сходить до слова «мерзлий». Холод навіть для північних народів ніяких приємних асоціацій не викликає, тому «мерзотником» стали називати холодного, непритомного, байдужого, черствого, нелюдського… загалом вкрай (до тремтіння!) неприємного суб’єкта. Слово «мразь», до речі, родом звідти ж. Як і популярні нині «відморозки».
Негідник
У XIX столітті, коли ввели рекрутський набір, це слово не було образою. Так називали людей, не придатних до стройової служби. Тобто, раз не служив в армії — значить негідник!
Чмо
«Чмаріть», «чмир», якщо вірити Далю, спочатку означало «чахнути», «перебувати в потребі», «животіти». Поступово цей дієслово породило іменник, що визначає жалюгідну людину, що знаходиться в приниженому, пригніченому стані.
Пройдисвіт
Ні про який хвіст тут мови не йде. Це викривлене вимова німецького слова «профос», яке за часів Петра Першого відносилося до військових осіб, які займалися справами недбайливих солдатов. Ці «профоси» садили на гаупвахту, заковували в кайдани і піддавали солдатів тілесним покаранням. Звідси і тотальна нелюбов до них.
Стерво
У словнику Даля під стервом мається на увазі «дохла, пала скотина», тобто, простіше кажучи — падаль, гниюче м’ясо. Незабаром слівцем «стервоза» чоловіки стали презирливо називати особливо підлих і шкідливих повій.
Зараза
Спочатку це був комплімент. У першій половині XVIII століття світські залицяльники постійно «обзивали» прекрасних дам «заразитися», а поети навіть фіксували це у віршах.
А все тому, що слово «заразити» спочатку було синонімом «убити». Слово «зараза» позначало жіночі принади, якими ті билися (заражали) чоловіків.
Джерело: http://dobri-porady.pp.ua
