Безвізовий режим з ЄС: 5 речей, які треба знати

Громадське спробувало розібратися, що означає це рішення, і які права надаватиме безвізовий режим громадянам України.

1. Що означає рішення Єврокомісії

20 квітня Європейська Комісія подала законодавчу пропозицію скасувати візовий режим для громадян України.

Вона пропонує змінити чинний Регламент ЄС №539/2001, який визначає перелік країн, громадянам яких потрібні візи для подорожі до країн Шенгенської зони. Фактично, ця пропозиція передбачає лише одне: переведення України зі списку країн, для яких потрібні візи, до списку країн, для яких візи не потрібні.

При цьому в преамбулі рішення Єврокомісія обґрунтовує свої дії тим, що Україна виконала всі необхідні умови Плану дій візової лібералізації. А також тим, що від моменту шостого звіту Єврокомісії (грудень 2015 року) щодо виконання умов була позитивна динаміка — стосовно електронних декларацій майна чиновників, утворення Національного агентства з запобігання корупції та змін до бюджету для роботи антикорупційних інституцій.

Важливо, що у тексті преамбули не міститься якихось додаткових умов.

Але слід пам’ятати, що йдеться лише про законодавчу пропозицію Єврокомісії. Останнє слово належить двом іншим інституціям ЄС — Європарламенту та Раді Міністрів ЄС.

2. Яка подальша процедура в ЄС?

Саме Європейський Парламент та Рада Міністрів Євросоюзу мають у спільному рішенні ухвалити зміни до Регламенту ЄС щодо візових питань.

У Європарламенті навряд чи виникнуть якісь проблеми: ця інституція традиційно намагається просувати зближення ЄС та України рішучіше, ніж інші інституції Євросоюзу. Крім того, для ухвалення позитивного рішення в Європарламенті потрібна проста більшість голосів. А її здобути нескладно.

«Я не маю сумнівів, що в Європейському Парламенті буде чітка і переважна більшість голосів за надання Україні безвізового режиму», — сказав у коментарі Громадському Андрей Пленкович, депутат Європарламенту та співголова Парламентського комітету асоціації ЄС — Україна.

З Радою ЄС все складніше. Вона складається з міністрів держав-членів Євросоюзу, причому рішення буде ухвалюватись на рівні більш консервативних міністрів внутрішніх справ, а не, скажімо, міністрів закордонних справ. Іншими словами, країни ЄС керуватимуться логікою внутрішньої безпеки, а не логікою зовнішньої політики.

І тут можливі питання — бо, цілком можливо, міністерства країн з євроскептичними чи антимігрантськими урядами матимуть певні застереження. Наприклад, чи реалістично очікувати позитивної позиції від міністра внутрішніх справ Угорщини, Кіпру, Італії, Греції чи інших подібних країн?

Є, однак, кілька причин для оптимізму.

По-перше, перед підготовкою законодавчої пропозиції Єврокомісія активно консультується з країнами ЄС. І рідко коли буває, що законодавча пропозиція цілковито відхиляється.

По-друге, моніторингу Єврокомісії довіряють. «Загальний настрій полягає в тому, що якщо Європейська Комісія, яка так уважно моніторила підготовку України до безвізового режиму, вважатиме, що умови було виконано, то рішення [Ради міністрів ЄС] буде позитивним», — говорить Громадському євродепутат Пленкович.

Третя підстава для надії — у тому, що рішення по безвізовому режиму ухвалюватимуть не за принципом одностайності, а за принципом кваліфікованої більшості. Тобто для ухвалення рішення потрібна буде згода 55% держав-членів ЄС, що репрезентують 65% населення ЄС.

А тому жодна країна не має права вето, і навіть кілька країн, які спробують об’єднатися, не зможуть заблокувати рішення, якщо переважна більшість його підтримує. Для блокування рішення потрібні принаймні чотири країни, які представляють 35% населення ЄС. Кому цікаво – може змоделювати рішення Ради ЄС на спеціальному калькуляторі.

Четверта підстава для надії – у тому, що після невдачі на нідерландському референдуму ЄС може запрагнути знайти позитив у стосунках з Україною. «Я дедалі більше чую думки про те, що Україні треба «підсолодити пігулку», а тому буде більше одностайності у питанні запровадження безвізового режиму», — говорить у коментарі Громадському Олександр Сушко, науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва.

3. Коли очікувати безвізового режиму?

Процедури всередині ЄС займуть певний час. Радше за все, рішення в Європарламенті ухвалять швидше, ніж у Раді ЄС. Засідання Ради ЄС можна очікувати в червні.

Після ухвалення остаточного рішення від двох інституцій, оновлений Регламент ЄС буде опубліковано в Офіційному віснику ЄС. Рішення набуде чинності на двадцятий день після публікації.

Іншими словами, якщо Рада ЄС ухвалить рішення в червні, то безвізовий режим зможе почати діяти в кінці червня — на початку липня.

4. Які права дає безвізовий режим?

Позитивне рішення інституцій ЄС про безвізовий режим дасть можливість подорожувати громадянам України у Європу без віз. Але треба пам’ятати про деякі нюанси:

1)  подорожувати без віз зможуть тільки власники біометричних паспортів. Про це чітко зазначено в законодавчій пропозиції Єврокомісії. Запровадження таких паспортів було однією з умов надання безвізового режиму, і недарма: впускати до себе ЄС буде тільки тих громадян України, хто має біометричний паспорт. Тим, хто не має, потрібна буде віза.

2)  без віз ви зможете бути на Шенгенських територіях протягом 90-а днів з кожних 180-и. Іншими словами, безвізовий режим не означає права нескінченно довго бути на території країн ЄС. Якщо ви протягом півроку перебуваєте більше 90-а днів, вам потрібна буде національна (довгострокова) віза або дозвіл на проживання. Перевіряти кількість проведених днів будуть за штампом у паспорті про перетин кордону.

3)  подорожувати без віз ви зможете всіма Шенгенськими країнами Європи. Тобто безвізовий режим діятиме для 22-х з 28-х країн ЄС, які є частиною Шенгенської угоди. Перелік цих країн – тут. Це і Франція, і Німеччина, і Польща, і Іспанія, і Італія, і багато інших.

Він також діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але мають зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія. «Вони мають запровадити безвізовий режим, бо імплементували Шенгенську конвенцію, хоч і ще не набули статусу Шенгенських країн», — говорить у коментарі Громадському Ірина Сушко, керівниця громадської організації «Європа без бар’єрів». Подібною має бути і ситуація з Кіпром – хоча тут, з огляду на особливості безпекової ситуації в цій країні, можуть бути нюанси.

Для країн, які не є членами ЄС, але є частинами Шенгенської угоди (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) нинішня законодавча пропозиція Єврокомісії також чинна, бо має статус «розвитку Шенгенського законодавства». А тому вони теж мають її підтримати відповідно до своїх національних процедур.

Натомість візи залишаються для подорожей до Великої Британії та Ірландії, бо вони не приєдналися до Шенгенської угоди.

5. Яких прав не дає безвізовий режим?

Слід пам’ятати також про певні обмеження безвізового режиму. Головні з них такі:

1) безвізовий режим не дає вам автоматичного дозволу на роботу чи навчання в країнах ЄС. Для отримання таких дозволів вам потрібно, як і зараз, отримувати національні візи (чи посвідки на проживання) з наданням такого права. Безвізовий режим — це лише перша сходинка інтеграції в рамках «міжлюдських контактів». Він дає свободи, але вони менші, ніж вступ до Шенгенської зони. Чи, тим більше, вступ до Євросоюзу, який через певний час дає громадянам будь-якої країни ЄС однакові права на роботу. Україна ще поки далека від цієї мети.

2) безвізовий режим далеко не тотожний входженню в Шенгенську зону. Всередині Шенгенської зони ви взагалі не маєте показувати паспорт під час перетину кордону між країнами. Натомість у рамках безвізового режиму ви маєте показувати паспорт. Інша річ, — що він не мусить мати візи. В аеропортах також нічого не зміниться: громадяни України ставатимуть в чергу до віконця «всі паспорти» (як і громадяни США чи Японії, наприклад), а не в віконце для громадян ЄС та Шенгенської зони.

В кожному разі, попри ці обмеження, безвізовий режим надасть величезні плюси українцям, які нарешті зможуть їздити в Шенгенський простір без віз. А тому мати «доступ до Європи» стане значно простіше, ніж зараз.