Вибух стався 26 квітня 1986 року о 1:23:47 під час проведення проектного випробування турбогенератора №8 на енергоблоці №4, чим був повністю зруйнований реактор. Будівля енергоблока, покрівля машинного залу частково обвалилися. Виникло понад 30 вогнищ пожежі, основні з них через годину були придушені, а до 5 години ранку 26 квітня пожежу ліквідували.
Проте пізніше , в результаті розотруєння атомного палива зруйнованого реактора, близько о 20:00 в різних частинах центрального залу 4-го блоку виникла пожежа великої інтенсивності. Для його гасіння була використана вертолітна техніка.
У перші години аварії довелося зупинити сусідній 3-й енергоблок і провести відключення обладнання 4-го енергоблоку.
У результаті аварії стався викид в навколишнє середовище, за різними оцінками, до 14.1018 Бк, що становить приблизно 380 мільйонів кюрі радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90. За силою вибуху це склало 300 Хіросім.
Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула лише одна людина, ще один помер вранці від отриманих травм. 27 квітня 104 постраждалих евакуйовані в Московську лікарню №6. Згодом, у 134 співробітників ЧАЕС, членів пожежних та рятувальних команд розвинулася променева хвороба, 28 з них померли протягом наступних кількох місяців.
Радіоактивна хмара від аварії накрила європейську частину СРСР, більшу частину Європи, східну частину США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі.
Із зони ураження було евакуйовано близько 200 тисяч чоловік. Ситуація ускладнювалася тим, що радянське керівництво довго замовчував факт катастрофи, а 1 травня люди, нічого не знаючи, вийшли на травневий мітинг.
За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 тисяч ліквідаторів 10% померли, а ще 165 тисяч стали інвалідами.
Фото: https://ukr.media/ukrain/260818/
