Міський організм, як і людський, складається з безлічі взаємозалежних частин. Будівлі, парки, сквери, пам’ятники, дворики. І, звичайно ж, вулиці. Артерії, що з’єднують Місто воєдино.
Звідки почати?
Володимирська
Найдавніша вулиця, що простяглася майже на 3 кілометри. Гуляючи по ній, можна без проблем вивчити історію столиці. Перший відрізок виник ще в 10 столітті. Старокиївська гора. Контур фундаменту Десятинної церкви. Найбагатший Музей історії України. Яскрава Пейзажна алея.
Крок через Велику Житомирську і переносимося на століття вперед, опинившись під суворим поглядом Софійського собору. Далі – Золоті ворота – парадний вхід в Київ часів Мудрого князя, а нині Музей, що береже для нас залишки кладки 11 століття.
Ще далі ділянка 19 століття: Оперний театр, Будинок вчителя, Київський національний університет. Але ж ми ще не зазирнули в Природознавчий музей, відраду всіх любителів природи та археології. Не піднялися на дзвіницю Софії. Не зіграли в шахи в парку імені Кобзаря. Не… Загалом, на прогулянку тут плануйте мінімум півдня.
Де зупинитися: Київ Центр Опера Апартаменти; Hostel Veselka.
Як дістатися: метро «Поштова площа», фунікулер, і по Десятинній до Андріївської церкви.
Андріївський узвіз
Чарівна нитка з бруківки, що з’єднує Гору і Поділ. Найбільш київська з усіх київських вулиць. Духовний батько Арбата і Монмартра. Серце Міста.
Швидше за все, люди піднімалися ущелиною між горами Замковою та Андріївською з незапам’ятних часів (хоча є версія, що Узвіз як вулиця виник тільки в 17 столітті). У другій половині 18-го, після будівлі Андріївської церкви, Спуск здобуває свою теперішню назву. З 80-х років 20 століття, після проведення тут першого художнього вернісажу, Андріївський стає центром культурного життя всієї України.
Двічі на рік: на День Києва та День Незалежності тут вирує майстровий люд з усіх куточків країни. Художники, скульптури, гончарі, ковалі, ткачі, вишивальниці. Творці зі своїми творіннями настільки оригінальними і майстерними, що Спуск стає схожим на справжній музей.
Але і тим, хто байдужий до мистецтва, буде на що подивитися. Андріївська церква, що ніби застигла в повітрі. Готичний Замок Річарда. Сходи на київські гори. Початок алеї, що веде на Володимирську гірку. Будинок Булгакова (а заодно і Турбіних). Музей Однієї Вулиці. А головне – справжня київська атмосфера, що збереглася далеко не в кожному куточку столиці.
Де зупинитися: «Панорама на Андріївському»; хостел Dream House.
Як дістатися: метро «Контрактова площа», «Майдан Незалежності», «Золоті ворота».
Хрещатик
Управлінський і торговий центр Києва. Магістраль, що повстала з попелу. Найширша і найдорожча вулиця Міста. Одна з пізнонарождених артерій центру. Лише наприкінці 18 століття тут з’являються перші капітальні будови. А справжня забудова почалася вже в наступному столітті.
Під час німецької окупації Хрещатик був практично знищений. Після війни вулицю фактично зводили наново. Нині це найбільш пафосна і гордовита магістраль столиці. Їй є чим пишатися. Білокам’яний Український дім, що колись був Музеєм Леніна. Готель «Україна», 16 поверхів якої довгий час дозволяли іменуватися найвищою будівлею Міста. Бідолашний Будинок профспілок. Гніздо майбутніх геніїв музичної сфери – консерваторія. Довжелезний Головпоштамт. Адмінбудівлі, серед яких панує Київська міська рада. ЦУМ. Вулиця-будинок Пасаж: дві паралельні шестиповерхові будівлі, з’єднані арками.
Бульвар, що шелестить листям каштанів. Всього 1,2 км, а скільки цікавого!
Де зупинитися: готель «Дніпро»; готель «Україна».
Як дістатися: метро «Хрещатик», «Майдан Незалежності».
Верхній/Нижній вал
Вулиці, удостоєні занесення до невмирущого народного фольклору: «Верхній вал – Нижній вал: Сам Хмельницький тут бував. І водив до Дніпра напувати коня». Як можна зрозуміти з назви, Вали виникли на місці земляних насипів вздовж нижньої течії річки Глибочиця (нині її залишки відведені в колекторні труби).
За однією версією, ними відзначалася північна межа Міста. За іншою – вони були підняті для укріплення берегів річки. У 19 столітті Нижній і Верхній вали розділили Канавою, яка народилася після злиття річок Киянки і Глибочиці. Також Канава служила умовною межею, що відділяла аристократичну Гору від «босяцького» Подолу. Нині на місці Канави пішохідна зона, частину якої городянам доводиться ділити з трамваєм. Зате ділянка від Житнього ринку повністю віддана для прогулянок.
Рідкісна спадщина ще радянських часів, що викликає рясне слиновиділення у різноманітних ділків-забудовників. Вони простягаються майже через весь Поділ від Набережної до Глибочицької, поєднуючи в собі пафос центральних магістралей і відчайдушну подільську зухвалість. Тут мирно сусідять стародавні церкви і сучасні скляні монстри. Великі маркети і маленькі магазинчики. Дорогі ресторани і затишні «кафешки». Уособлюючи той самий Поділ, без якого Київ неможливий.
Де зупинитися: хостел «Ярослав»; апартаменти Home Hotel.
Як дістатися: метро «Контрактова площа».
Набережно-Хрещатицька
Тут розташувався річковий вокзал, причали катерів, і храм Святителя Миколи Чудотворця – витончена церква, побудована на воді в 15 метрах від берега. Вулиця вельми статечного віку, одна з найдавніших у Місті.
Згідно з переказами, саме по ній у 988 році кияни йшли приймати нову віру. Після цього носила назву Велика Хрещатицька, аж до 1869 року, коли ім’ям довелося поступитися, молодшому братові, що входив у силу. Улюблене місце прогулянок городян, особливо в теплу пору року. Благо, йти по вулиці, після Поштової, що взяла назву Набережне шосе, можна аж до самого мосту Патона (а при бажанні і далі).
Майже весь цей час по одну руку – води Славутича. По іншу – зелені схили дніпровських пагорбів. Ліпота!
Де зупинитися: Fairmont Grand Hotel Kyiv; готель «Богдан Хмельницький».
Як дістатися: метро «Поштова площа».
Грушевського
Цитадель влади, що несе на своїх плечах тягар виконавчої (Кабмін) та законодавчої (Верховна Рада) її гілок. Перші згадки сягають 16 століття, коли тут пролягала частина шляху з Подолу на Печерськ, відомого як Стара (Іванівська) дорога. Глобальна забудова почалася у 18 столітті, а вже в 1755 тут з’явився ажурний Маріїнський палац.
Окрім владних будівель, може похвалитися Музеєм води, Ляльковим театром, Художнім музеєм України (з левами), стадіоном «Динамо», височенним готелем «Київ». І довгим Хрещатим парком, що починається від арки Дружби народів і непомітно переходить в Маріїнський.
Де зупинитися: хостел Belokorichi; Kiev Accommodation Apartment.
Як дістатися: метро «Майдан Незалежності».
Інститутська
Сестра нашої попередньої героїні, розташована паралельно їй буквально в півсотні метрів. Ще один претендент на роль Іванівської дороги (не виключено, що та дорога включала в себе обидві нинішні вулиці).
Цікава: Міжнародним центром культури і мистецтв (до революції початку 20 століття – знаменитий Інститут шляхетних дівчат), Національним банком, Будинком з химерами, що розташувався неподалік на Банковій, монументальними «сталінськими» будівлями, зручними, великими дворами, закритими з усіх боків.
Ділянка від Майдану до вул. Ольгинської нині перейменована в алею Героїв Небесної Сотні, в честь загиблих учасників Євромайдану.
Де зупинитися: готель «Національний»; Ester President Hostel.
Як дістатися: метро «Майдан Незалежності».
Ярославів вал
Як видно з назви, прокладений вздовж оборонного насипу часів Мудрого князя. У першій половині 19 століття залишки валу прибрали, а на його місці облаштували вулицю Велика Підвальна («Проходить під валом»).
Пам’яток тут з надлишком. Золоті ворота, поруч з якими вас зустріне особисто Ярослав з макетом свого дітища, і чарівний кіт, який, за чутками, врятував кілька людських життів під час пожежі. Ціною свого. Готичний замок-маєток барона М. Штейнгеля, прикрашений забавно-страшними каріатидами. Караїмська кенаса архітектора Ст. Городецького (нині Будинок актора), одна з перших будівель у Місті, побудована з використанням новітніх на той момент цементу і бетону.
Булочна «Ярослава» (за чутками, працює з 1947 р.), де ви зможете покуштувати приголомшливих пиріжків. Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені В. Карпенка-Карого, альма-матер майбутніх Спілбергів і Тарковських.
Де зупинитися: Radisson Blu Hotel; хостел Delil.
Як дістатися: метро «Золоті ворота».
Малопідвальна
Вулиця, знаменита завдяки генію Михайла Булгакова, який прославив «найфантастичнішу вулицю у світі» в «Білій гвардії». З’явилася на світ в 30-х р. 19 століття і пролягла вздовж старовинного київського укріпвалу. Оскільки Велика Підвальна на карті вже була, нову артерію, не мудруючи лукаво, назвали Малопідвальною. Ну так, ми не в претензії.
До 1973-го, коли було закінчено будівництво Київської телевежі, тут знаходився передавальний телецентр з телевежею. Нині тут можна помилуватися на оригінальним сусідством літніх будинків і виблискуючих новобудов. А також на тильний бік палацу охорони державної безпеки – будівлі СБУ. Тільки т-с-с, не турбуйте спокій наших захисників, у них нині стільки роботи.
Де зупинитися: Senator Apartments Maidan; Ballet Hostel.
Як дістатися: метро «Майдан Незалежності», «Золоті ворота».
Бульвар Тараса Шевченка
З’явився на карті в 30-х роках 19 століття як Бульварна вулиця. Пізніше – Бибиківський бульвар. Його родзинкою стала алея, яка розділила дві смуги руху. Спершу тут шелестіли липи з каштанами. Через десяток років їх змінили пірамідальні тополі, разом з алеєю, що дожили до нашого часу. Що вже є чималим досягненням (доведено Оболонським проспектом).
Тут вас чекають: Гордовитий і вишуканий Володимирський собор, прикрашений роботами Врубеля і Васнєцова. Один з найстаріших у всій країні ботанічний сад ім. А. Фоміна. Зелена віддушина в кільці загазованих проспектів. «Жовтий» корпус КНУ (колишня Олександрівська гімназія). Пафосні готелі та зручні залізничні каси. Площа Перемоги, універмаг «Україна», де можна провести день, не виходячи на вулицю. Загалом, не занудьгуєте.
Де зупинитися: готель «Либідь»; Hilton Kyiv.
Як дістатися: метро «Університет».
Сьогодні ви познайомилися ближче всього з десятьма з багатьох сотень прекрасних вулиць нашої столиці. Попереду ще безліч відкриттів і чарівних зустрічей з чарівними київськими родзинками. Перлинами Великого Міста, якими він з радістю поділиться з вами.
У статті використано фото автора.
Джерело: http://ua.igotoworld.com/ua/article/771_10-samyh-krasivyh-ulic-kieva.htm