Грибовецьке сміттєзвалище є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища у Львівській області. Воно працює з 1957 року і його термін експлуатації давно вичерпався.
Політичний експерт,голова ГО “Муніципальна ліга Києва” Олександр Федоренко про сміттєвий колапс, спалювання львівського сміття у столиці та київську екологію у своєму блозі на LB.ua
За ініціативи міського голови Києва, Київ зголосився надати тимчасову допомогу у розв’язанні проблеми зі сміттям у Львові. З 20 червня на столичному заводі «Енергія» спалюється 35% львівського сміття. Мер Києва Віталій Кличко запевнив, що переробка привезеного за 850 км сміття не позначиться на екології столиці. Натомість екологи та кияни б’ють на сполох.
Фото: Вечірній Київ
По-перше, Київ ніяк не можна назвати чистим містом – ні в плані екології, ні в плані чистоти. У недалекому 2011 р. на території столиці з розрахунку на 1кв. км території було викинуто 318,1 т. забруднюючих речовин, що перевищувало середній показник по країні у 29 разів. Сумніваюся, що за наступні роки цей показник зменшився.
Міські звалища переповнені сміттям. Відсутність підприємств з переробки та сортування сміття «консервує» проблему, масштаби якої з року в рік збільшуються. Мегаполіс з населенням у 4 млн. людей намагається не задихнутися від смороду стихійних сміттєзвалищ та «ароматів» станції Бортницької аерації, позбуваючись сміття практично так само, як і більшість міст країни – на переповнених і застарілих полігонах.
По-друге, на екології столиці дійсно вже нічого не позначиться, бо її стан і так гірше нікуди. Звісно, Києву далеко до лідера серед екологічних «монстрів» – міста видобутку та переробки уранових руд Жовтих Вод. Проте, на відміну від західних регіонів, Київ несе на собі тягар Чорнобильської аварії. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні та оцінюється фахівцями як високий. В повітрі – більше двох десятків різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. При цьому, 70% дерев у Києві «хворіють».
Ще у нас є територія заводу «Радикал», де за 37 років виробничої потужності накопичилися десятки тисяч тонн ртуті (забруднені cам завод і прилеглі території, адже пари ртуті накопичились у стінах і підлозі, фахівці побоюються, що шкідливий для здоров’я рідкий метал може збиратися під землею в цілі озера і мігрувати з ґрунтовими водами в бік Дніпра).
Як не згадати про комбінат «Радон», який кияни називають кладовищем атомних відходів. А ще в селищі Пирогово схоронені радіаційні відходи з усієї України (в тому числі й з Чорнобилю).
ІІІ – IV класи води Дніпра – це підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню, що прискорює процес старіння організму, солей алюмінію, який в найменших дозах викликає у дітей розумову відсталість. Жалюгідний стан водопровідної та каналізаційної мережі Києва – техногенна катастрофа у стані сну.
По-третє, є сумніви у виваженості мерського рішення, якщо при цьому простий народ – проти. Проти не тому, що не гуманний чи не хоче допомогти. Проти, бо сморід від заводу став сильнішим, а мерія, посилаючись на дозволені норми викидів, ігнорує цілодобовий запах тухлих яєць, який стоїть над Позняками, районом Вирлиця та навкруги м. «Харьківська». Бо існує тісний зв’язок між динамікою сумарного рівня забруднення повітря та захворюваністю населення на хвороби органів дихання. За добу через легені проходить до 20 000 літрів повітря, і навіть мінімальна концентрація канцерогену (фізичні, хімічні, біологічні фактори, які негативно впливають на організм людини) підвищує можливість розвитку раку чи провокуючи злоякісний ріст
Так само існує тісний зв’язок між несприятливою екологією та онкологічними, ендокринними захворюваннями, захворюваннями крові та серцево-судинної системи. Вперта статистика свідчить, що найбільше кияни помирають від хвороб системи кровообігу та новоутворень.
По-четверте, говорять що існують політичні передумови щоденної й абсолютно нерентабельної появи в Києві 10-ти машин львівського сміття. Якщо політичні домовленості «на смітті» мали місце, то це не що інше ніж політичний хабар мера Кличка меру Садовому. Наразі у Київраді є всього 52 депутати, які підтримують Кличка. Це недостатньо для «протягування» рішень: опозиційні фракції повсякчас виступають проти роботи Київради тільки для своїх і постійно блокують роботу сесії.
Сьогодні говорять, що допомога Кличка Садовому – це можливість отримати для злагодженої роботи необхідні депутатські голоси фракції «Самопоміч» у Київраді (депутатський склад фракції -22 особи). Не виключено також, що це «розплата» Кличка за мовчання «Самопомочі» в питанні виборів до районних рад: фракцією активно педалюється питання проведення перших виборів до райрад Києва, в той час як політична сила київського мера робить все для їх не проведення. Найближчим часом стане зрозуміло чи це насправді так, і здоров’я киян та екологія Києва були знехтувані Кличком заради контрольованих рішень в міській раді.
Замість висновків.
Серед країн Європи та СНД Україна має найвищий рівень смертності – 14,5% та один з найнижчих у Європі показників очікуваної тривалості життя при народженні – 71,15 роки (для чоловіків – 66,11 роки, для жінок– 76,2 роки). Відставання України від країн ЄС за цим показником становить 10-15 років
Науковці підрахували, що у структурі факторів, що формують ризик здоров’ю, перше місце займає повітряне середовище (66,7 %), друге – харчові продукти (13,5 %) і третє – шумове навантаження (12,6 %). Україна, за даними міжнародного рейтингу екологічних досягнень (Environmental performance Index), розрахованого фахівцями Єльського університету (США), займає 144 позицію з 180 країн за показником забрудненості повітря діоксидом азоту, що впливає на здоров’я людей і характеризує якість повітря.
По суті, це держава мала би бути зацікавлена в здоровій нації та нашій тривалості життя. По суті, це держава та влада має провадити правильну державну політику в сфері збереження екосистем, управління природними ресурсами та їх раціонального використання. В нас же, все робиться «заднім розумом»: вже при виникненні надзвичайних ситуацій та необхідності їх ліквідовувати акумулюються знання, механізми й ресурси. Звідси, «витік» з бюджету України величезних коштів на подолання наслідків надзвичайних ситуацій.
Вдумайтеся! Екологічно чистою в Україні вважається лише 6 % її території. І ця територія – не Київщина. Столичне повітря, до якого додався «аромат» львівського сміття, це наше життя. Адже ми здатні їсти завезені еко-продукти та купувати артезіанську воду, але дихати ми маємо тим, що є.
Звісно, що здолати всі екологічні проблеми Києва неможливо, але й погодьтеся, ми не бачимо жодниx старань влади в цьому напрямку. Xоча зважаючи на безпосередній зв’язок стану екології із здоров’ям та життям киян, столична влада повинна приділяти їх вирішенню першочергову увагу.
