Розпочнемо з хорошого. Про команду прихильників європейських тарифів:
- Президент України – або добре або нічого;
- Голова Нацбанку В. Гонтарєва – зарплата більше 160 тисяч грн. (+ бонус обіди до 10 грн.);
- народні депутати – зарплата + кошти на депутатську діяльність 35-30 тисяч грн (+ бонуси…);
- прем’єр-міністр, міністри – зарплати по 20-30 тисяч грн. (+ бонуси…);
- керівники державних корпорацій – зарплати від 500 до 100 тисяч грн. (+ бонуси).
*Для цієї групи вищеозначені цифри мають значення лише для тих, хто живе на одну зарплату.
Команда тарифних критиків, вони ж – інший народ:
- мінімальна пенсія – 1 130 грн., через півроку – 1 243 грн.;
- мінімальна зарплата – 1 450 грн., через півроку – 1 595 грн. (рахую з розрекламованою 10% надбавкою: 6% від Яценюка і 4 %від Гройсмана);
- середня зарплата – біля 4 300 грн.
При цьому: заборгованість по заробітній платі на сьогодні складає близько 2 млрд. грн. А реальні доходи громадян у першому кварталі 2016 року зменшилися на 14,9%!
Отож, як бачимо, країна оптимістів і песимістів «ДЕЩО» вирізняються не лише за ставленням до «європейських тарифів», а й за способом життя. А спосіб життя, як відомо, визначає і поведінку, суспільно-політичну в тому числі.
…Колись український письменник Степан Васильченко написав оповідання «Мужицька арихметика», де простий люд ніяк не може адекватно порахувати панські землі й доходи, порівнюючи зі своїми.
Так воно й нині з цією сумною тарифною «арихметикою»!
