Мислення зростання – основа розвитку дитини

4 Серпня 2016 15:12

2560x1706_995960_[www.ArtFile.ru]Виховні цілі батьків, як правило, універсальні: ми хочемо (а) щоб наші діти росли щасливими, здоровими й добре пристосованими до життя людьми і (б) щоб вони домоглись успіху в будь-яких своїх починаннях. Ми хочемо зробити все можливе, щоб допомогти їм у цьому. Проте, за словами фахівців, багато з методів, які ми використовуємо із цією метою, насправді шкодять дітям. Адже часто ті посилання, які ми відправляємо малюкам, суперечать нашим намірам!

Психологи висунули одну глибоку ідею. Як і багато глибоких ідей, вона дуже проста й полягає в такому: більшість людей мають один із двох типів мислення – фіксоване мислення або мислення зростання.

Фіксоване мислення – це тип мислення, який базується на переконанні в тому, що наша особистість, риси характеру, таланти, здібності та інтелект повністю фіксовані. Ми або розумні, або дурні. Ми або талановиті в чомусь (мистецтво, музика, спорт, математика, логіка тощо), або ні. У світі живе певна кількість талановитих людей, якими інші захоплюються. Фіксоване мислення допускає такі твердження, як: «Він ніколи не навчиться танцювати, як би не старався. Він занадто незграбний» або «У неї легка рука – усе, до чого вона доторкається, розквітає», або «Вона не може посмажити яйце, щоб не влаштувати пожежу» і так далі.

Мислення зростання – повністю протилежний тип мислення, який відображає наше переконання в тому, що людині все під силу. Завдяки наполегливості та зусиллям кожний з нас може стати тим, ким хоче. Немає людей розумних чи дурних – є тільки ті, хто розкрив потенціал свого інтелекту, і ті, хто цього ще не зробив. Немає талановитих і геніїв, є тільки дуже працьовиті люди, які вирішили підняти свої здібності на більш високий рівень. Немає необхідності стояти у стороні й захоплюватися будь-ким – кожний може перетворити себе на таку людину, якщо захоплений чимось по-справжньому і готовий докладати зусилля. Будь-яка людина може навчитись танцювати, садити рослини або готувати.

Як мислення впливає на наше життя

Як можна здогадатись, наше мислення – це свого роду окуляри, крізь які ми розглядаємо наш світ. Тип мислення, що переважає, впливає на кожну нашу думку та вчинок. Давайте подивимось, як під кутом різних способів мислення сприймаються успіхи й невдачі.

Люди з фіксованим мисленням вважають себе здібними в тій чи іншій області, отже, кожний маленький успіх підтверджує їхню думку про себе, а кожна маленька невдача сприймається ними дуже болісно, підриває віру в себе. Тому вони відчувають потребу виглядати розумними за будь-яку ціну. Успіх примушує їх роздуватися від гордості. Коли вони зазнають невдачі, відбувається зворотне.

Отже, як тільки такі люди зіштовхуються з невдачею, вони відчайдушно намагаються знайти когось чи щось, щоби перекласти провину за свій провал, і постійно виправдовуються. Оскільки будь-який успіх і невдача дуже тісно пов’язані з їхнім честолюбством, люди з фіксованим мисленням схильні відчувати ірраціональний страх перед невдачами і, як правило, рідко йдуть на ризик. У свою чергу, це обмежує рівень успіху, якого вони потенційно можуть досягти. У випадку, якщо вони стають успішними, отриманий успіх буває вистражданим і ретельно ними оберігається.

Люди з мисленням зростання вважають, що успіх є, швидше за все, результатом зусиль, а не сирого таланту. Тому такі люди наполегливо працюють, щоби постійно рости та вдосконалюватись. Успіх вони заробляють працею і ніколи не сприймають його як належне. З іншого боку, невдачі вони розглядають як неминучі «побічні ефекти» занять будь-якою діяльністю. Тому до поразок вони ставляться, як до можливостей подальшого вдосконалення.

Оскільки успіхи й невдачі розглядаються ними як окремі події, які не пов’язані безпосередньо з їхньою особистістю, прихильники мислення зростання схильні приймати успіх зі скромністю, а з невдачами справлятися гідно.

Ось деякі інші приклади того, як фіксоване мислення й мислення зростання впливають на наше життя в певних ситуаціях.

Ситуація

Реакція людей

з фіксованим мисленням

Реакція людей

з мисленням зростання

Зіткнення

з чимось невідомим

Як правило, вони вважають за краще триматись подалі від незнайомих ситуацій і не хочуть ризикувати, щоб не зазнати невдачі. Або ж можуть вплутуватись у ситуацію з награною бравадою, відчуваючи при цьому легке нездужання й дискомфорт, які супроводжують їх на всьому шляху, аж до переможного кінця Вони здатні краще оцінювати ситуацію, аналізуючи її конкретні характеристики й більш об’єктивно вирішувати, варто в неї вплутуватися чи ні. Якщо все ж вони втручаються, такі люди вміють більш комфортно спиратись на невизначеність ситуації, справлятися з невдачами і в результаті досягати бажаного результату
Коли потрібні зусилля Вони тільки посміхаються.

Тому що розумним і талановитим людям не треба докладати зусилля. Результат повинен приходити природно

Вони підкочують рукава та беруться за справу. Оскільки все, до чого варто прагнути, вимагає зусиль
Реакція на критику Вони огризаються. Усе заперечують. Намагаються позбутися джерела критики. Критика породжує в таких людей глибокий страх: «Я не такий здібний» Вони роблять глибокий вдих і знаходять спокій. Потім оцінюють критику за різними критеріями. Якщо вона безпідставна, вони від неї відмахуються та продовжують свою справу. Якщо критика містить раціональне зерно, вони її приймають як об’єктивну оцінку й намагаються взяти для себе уроки
У класі/навчальній обстановці Вони не ставлять запитань, які можуть примусити їх виглядати нерозумно. З іншого боку, вони безупинно ставлять запитання, які показують, що вони краще засвоїли матеріал, ніж інші учні. Мета полягає в тому, щоб виглядати розумними за будь-яку ціну Якщо вони не розуміють матеріал, то не соромляться ставити запитання, незалежно від того, як вони при цьому виглядають – розумними чи не дуже. Розуміння матеріалу для них набагато важливіше. Найчастіше такі учні навіть не мають уявлення про те, наскільки нерозумно або розумно вони виглядають, ставлячи ті чи інші запитання.

 

Що це означає для нас

Приклади, описані вище, з усією очевидністю доводять, що:

  • Ми хочемо виховувати наших дітей з мисленням зростання. Як батьки, ми не просто хочемо, щоб наші діти були успішними,.. ми хочемо, щоб вони насолоджувалися самим процесом досягнення успіху. Також ми хочемо, щоб вони були наполегливими в досягненнях і гідно справлялися з будь-якими невдачами на своєму шляху. І коли вони нарешті стануть успішними, ми хочемо, щоб вони відчували почуття глибокого задоволення й самореалізації, а не страх, що зростає, параною, зарозумілість чи самовдоволення.
  • Ми не можемо виховувати наших дітей з мисленням зростання, якщо самі не маємо його. Зрозуміло, що ця умова є обов’язковою, чи не так? Це сумно, але деякі з нас за своєю природою мають фіксоване мислення. І якщо ми в першу чергу не змінимо наше власне мислення, ми не зможемо прищеплювати дітям мислення зростання.

Поставте собі такі запитання. Ви коли-небудь ставились до поведінки своїх дітей з точки зору оцінки того, наскільки ви хороші батьки? Ви відчуваєте невпевненість у собі, коли зазнаєте невдачі як батьки, а якась випадкова людина висловлює вам свій «погляд»? Коли діти поводяться неправильно, чи викликає це у вас бажання «приструнити» їх? Вам складно відмовитись від умовлянь і шукати способи мотивувати своїх дітей?

Що ж, це і є фіксоване мислення в дії. Однак ви не самотні. Ніхто не народжується досконалим. Ніхто не має ідеально правильного мислення (поки що).

Отже, ми з’ясували, що нам треба прагнути до двох цілей: (а) розвивати мислення зростання в собі й (б) виховувати мислення зростання в дітей.

tochka.net

tochka.net

Чотири кроки на шляху розвитку мислення зростання:

  • Крок № 1: учіться чути «голос» фіксованого мислення.
  • Крок № 2: усвідомте, що у вас є вибір.
  • Крок № 3: відгукніться на фіксоване мислення «голосом» мислення зростання.
  • Крок № 4: почніть діяти відповідно до мислення зростання.

Для того щоб досягти якогось прогресу, ми в першу чергу повинні вчитись визначати фіксоване мислення в дії. Давайте зосередимось на усвідомленні того, що рухає нами в тій чи іншій ситуації. І потім допоможемо усвідомити це нашим дітям, аналогічним чином роблячи чотири запропонованих кроки.

Якщо ви скористаєтесь порадами, описаними в цій статті, ви виявите помітні зміни в тому, як ви й ваша сім’я справляєтеся зі стресовими ситуаціями й невдачами!

Джерело:  childdevelop.com.ua