Напередодні Дня Незалежності, в День Прапору України національні стяги з передової передали до музею, як найдорожчу реліквію. Військові синьо-жовті, червоно-чорні, батальйонні прапори вже стали справжньою історією, йдеться в сюжеті ТСН.19:30 .
На полотнищах військові пишуть слова любові до рідної землі та лишають автографи. Їх вивішують для підтримки бойового духу та позначення української присутності – нерідко під кулями та ризикуючи життям. Прапори носять під бронежилетами як обереги та цілують, як найдорожчу річ на війні. Бійці на власному досвіді переконалися, що червоно-чорний прапор – це не якась “бандерівська” вигадка, а той самий синьо-жовтий стяг, залитий кров’ю захисників України. “Є мирний прапор, а є прапор боротьби”, – пояснюють військові.
На виставці АТО в музеї історії тепер ціла колекція прапорів. Кожен із них унікальний, бо має свою легенду. На експозиції також є українське знамено 1918 року, полотнище воїнів УПА та прапор, яким накривали наймолодшого героя Небесної Сотні Назара Войтовича. Присутній і один з найбільших стягів неоголошеної війни з Росією – він висів між Горлівкою і Дзержинськом на териконі. На його місці зараз іще більше полотнище – орієнтир для військових, бо його видно здалеку.
